Зона вільної торгівлі

Торгівля з ЄС за 2019-й рік  у фактах та цифрах:

Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 41,5% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.

Товарообіг між Україною та ЄС після відкриття зони вільної торгівлі постійно зростає. За результатами січня-жовтня 2019 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами між Україною та ЄС у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року збільшилися на 7,1%, експорт зріс на 6,1%, а імпорт на 7,9%.

Україна виходить на ринок ЄС з новими товарами, серед яких все більшу частку починають займати товари з високим ступенем обробки.

Активно використовуються і можливості безмитного експорту в рамках тарифних квот. У 2019 р. українські експортери використовували можливості 32 з 40 тарифних квот, 11 з яких використані у повному обсязі та 2 використані більш ніж на 95% (у 2018 році використовувались можливості в рамках 32 тарифних квот, у 2017 році –  рамках 29 тарифних квот, а у 2016 – в рамках 26 тарифних квот).

Повністю використано 11 тарифних квот на кукурудзу, пшеницю, ячмінь, мед, цукор, виноградний та яблучний соки, оброблені томати, оброблений крохмаль, вершкове масло, м’ясо птиці та крохмаль. При цьому, використовуються тарифні квоти на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9%), оброблену продукцію із зернових (99,5%), яйця та альбуміни (84,5%), солод та пшеничну клейковину (90,3%), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (80,4%), часник (78,6%), висівки, відходи та залишки (72,3%), яйця та альбуміни, додаткова (63,0%).

Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів ЄС постійно зростає. Так, якщо в 2014 році експорт до ЄС здійснювали 10 002 компанії, у 2017 році їх кількість значно збільшилась і склала 14 136 компаній, а за результатами 2018 року їх кількість склала 14 715 компаній. У 2019 році – 14 545 компанії здійснювали експорт до держав-членів ЄС.

У 2019 році було видано більше 107 тис. сертифікатів EUR.1. З початку застосування ПВЗВТ митними органами видано 322 тис. сертифікатів EUR.1.

Збільшується і кількість орієнтованих на Європу експортерів, які отримали статус уповноваженого експортера та можуть експортувати до ЄС без оформлення сертифікату EUR.1. На сьогодні таких підприємств вже 250.

У 2019 році було внесено зміни до Додатка І-А до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині зміни зобов’язань Європейського Союзу щодо обсягів тарифних квот на м’ясо птиці в бік збільшення, що зробить можливим забезпечити збереження інтересів українських виробників м’яса птиці (Закон України № 345 від 05.12.2021 “Про ратифікацію Угоди у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м'яса птиці та переробленого м'яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони”).

З 1 січня 2016 року розпочалася реалізація в режимі тимчасового застосування Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який стосується торгівлі та питань, пов’язаних з торгівлею, зокрема — створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Відбулися зміни у сфері митного регулювання, в т.ч. скасування/поетапне зниження ставок ввізних мит обома країнами та адміністрування походження товарів, а також безмитних тарифних квот.

Європейська сторона значною мірою лібералізувала митний режим для більшості українських товарів ще у квітні 2014 році в режимі автономних торговельних преференцій: відразу були повністю скасовані ввізні мита ЄС для 94,7% українських промислових товарів, 82,2% сільськогосподарської продукції та 83,4% харчової продукції.

Для решти українського експорту в ЄС – відбулася часткова лібералізація доступу на ринок ЄС шляхом:

      1) застосування поступового зменшення/скасування ввізних мит ЄС протягом перехідних періодів відповідно до Графіку, встановленого у Додатку I-A до Угоди про асоціацію

      2) встановлення тарифних квот, що передбачають безмитний експорт в межах визначеного обсягу (для сільськогосподарської та харчової продукції).  

      Україна почала скасовувати ввізні мита на імпорт з ЄС з 1 січня 2016 року – від початку створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

      Для окремих, "чутливих" товарних груп Україна застосовує поступове зменшення/скасування ввізних мит для імпорту походженням з ЄС в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС протягом перехідних періодів - від 3 до 10 років (Додаток I-A до Угоди про асоціацію).

      Зі ставками увізного мита України, які застосовуються до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2018-му році можна ознайомитися на сайті Мінекономрозвитку.

      Також Україна встановила безмитні тарифні квоти для 3 види товарів (м'ясо свинини; м'ясо птиці та цукор) та передбачила додаткові обсяги для 2-х з них.

Потенційні переваги ПВЗВТ для українських виробників

  • Безмитний доступ до одного з найпотужнішого та найбільшого ринків світу для більшості української продукції (з першого року дії Угоди ЄС скасував увізні мита по більшості товарів (99% тарифних ліній);
  • Рівні умови конкуренції та нарощування обсягів експорту до ЄС;
  • Підвищення стандартів якості та безпечності української продукції в тому числі і на внутрішньому ринку;
  • Створення українських брендів, які будуть легко упізнаватися в усьому світі;
  • Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку України;
  • Підвищення попиту на вітчизняну продукцію, в тому числі на ринках третіх країн, у зв’язку із впровадження європейських стандартів;
  • Поліпшення структури вітчизняного експорту у бік зменшення сировинної складової та збільшення частки високотехнологічних товарів з високою долею доданої вартості, виробленої в Україні.

Основні переваги від євроінтеграції для пересічних громадян України

  • Покращення доступу до якісної імпортної продукції;
  • Підвищення стандартів якості та безпечності української продукції в тому числі і на внутрішньому ринку;
  • Підвищення рівня захисту прав споживачів від товарів, що становлять загрозу для їх здоров’я та безпеки;
  • Здешевлення імпортної продукції у зв’язку зі зниженням/скасуванням увізного мита України;

Розширення номенклатури товарів і послуг на внутрішньому ринку, а також туристичних можливостей.