Транскордонне та регіональне співробітництво

Однією з основних форм співпраці Європейського Союзу з третіми країнами та міжнародними організаціями є укладання міжнародних угод про асоціацію.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає широкий спектр можливостей для модернізації регіональної політики та здійснення транскордонного співробітництва.

Основний зміст та зобов'язання України

В Угоді про асоціацію визначено предмет співпраці у сфері регіональної політики. Це зроблено в ст. 446 Угоди, що міститься в Главі 27 "Транскордонне та регіональне співробітництво" розділу V Угоди "Економічне та галузеве співробітництво": "Сторони сприяють взаєморозумінню та двосторонньому співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема багаторівневого управління та партнерства, з особливим наголосом на розвитку відсталих територій та на територіальному співробітництву, при цьому створюючи канали зв’язку та активізуючи обмін інформацією між національними, регіональними та місцевими органами влади, соціально-економічними утвореннями та представниками громадянського суспільства." Стаття вимагає, щоб Сторони доклали належних зусиль у досягненні взаємного розуміння щодо методів формування та реалізації регіональних політик, обов’язково врахувавши такі методи як багаторівневе управління та партнерство.

Відповідно до статті 447 Угоди про асоціацію Сторони зобов’язані підтримувати та посилювати залучення місцевих та регіональних органів влади до транскордонного та регіонального співробітництва та відповідних управлінських структур, щоб досягти таких цілей: 1) посилити співробітництво шляхом створення сприятливої законодавчої бази; 2) підтримувати і нарощувати потенціал розвитку; 3) сприяти зміцненню транскордонних та регіональних економічних зв’язків та ділового партнерства. Таким чином, ця стаття передбачає, що Сторони повинні зосередитися на створенні сприятливого регуляторного середовища та належної спроможності для максимально можливого залучення місцевих та регіональних органів влади до транскордонного та регіонального співробітництва між Україною та ЄС.

Стаття 448 вимагає, щоб при здійсненні співпраці у сферах, охоплених Угодою, Сторони обов’язково розвивали їх складові, що стосуються транскордонного та регіонального співробітництва. Йдеться про співпрацю у сферах транспорту, енергетики, комунікаційних мереж, культури, освіти, туризму, охорона здоров’я та інших сферах, які містять елементи транскордонного та регіонального співробітництва. Також, стаття спеціально наголошує на важливості розвитку транскордонного співробітництва щодо служб надання допомоги в надзвичайних ситуаціях, зокрема їх модернізації, забезпечення відповідним обладнанням та координації роботи всіх органів на регіональному рівні.

Органи асоціації

Кластер 5 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва

Відповідальні органи в Україні

Міністерство юстиції України

Очікувані результати

Розвиток двостороннього співробітництва між Україною та ЄС у галузі транскордонного й регіонального співробітництва буде сприяти активізації економічної активності в окремих регіонах та створення сприятливого бізнес­ клімату як інструменту підтримки таких регіонів.

 Розвиток регіонів супроводжуватиметься зростанням зайнятості та рівня добробуту населення окремих регіонів, які будуть об’єктом державної підтримки.

Співпраця з ЄС у питаннях регіональної політики сприятиме розширенню можливостей місцевих та регіональних органів влади для створення стимулюючих програм розвитку окремих регіонів, що потребують державної підтримки. Імплементація стандартів ЄС у національне законодавство та практику приведе до більшої децентралізації влади та оптимізації розподілу владних повноважень та відповідальності між різними рівнями влади.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

Закон України "Про засади державної регіональної політики"

Закон від 5 лютого 2015 року № 156-VIII1 передбачає, зокрема:

- розроблення та виконання взаємопов’язаних завдань і заходів соціально-економічного розвитку на середньо- (від трьох до п’яти років) і довгостроковий (понад п’ять років) періоди;

- запровадження низки принципів реалізації державної регіональної політики, у тому числі принципу координації - взаємозв’язку та узгодженості довгострокових стратегій, планів та програм розвитку на державному, регіональному та місцевому рівні;

- систему взаємопов’язаних документів, які визначатимуть державну регіональну політику;

- повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, а також органу, що забезпечує реалізацію державної регіональної політики;

- координацію дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з формування та реалізації державної регіональної політики.

Державна стратегія регіонального розвитку України

Стратегія, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 містить серед іншого:

1) Перелік основних принципів реалізації державної регіональної політики, таких як співробітництво, паритетність, субсидіарність тощо.

2) Цілі державної регіональної політики до 2020 року:

- підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів;

- територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток;

- ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку.

3) Пріоритетні напрями розвитку регіонів.

Програма підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України

Основним інструментом підтримки Європейським Союзом реалізації Державної стратегії регіонального розвитку є укладена в листопаді 2014 року і ратифікована Угода про фінансування Програми підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України, яка відкриває можливість залучити фінансування з фондів Європейського Союзу в розмірі 55 млн. євро для реалізації завдань державної регіональної політики. Допомога буде спрямована на:

- вдосконалення нормативно-правової бази регіональної політики;

- забезпечення стабільного і передбачуваного фінансування регіонального розвитку;

- зміцнення фінансової автономії місцевої влади;

- запровадження ефективної системи моніторингу й оцінки ефективності реалізації регіональної політики;

- посилення конкурентоспроможності регіонів України;

- покращення економічної, соціальної і територіальної згуртованості регіонів.

Термін реалізації Угоди – 2020 рік. Кошти секторальної бюджетної підтримки надходитимуть до державного бюджету траншами. Кошти будуть розподілятися на конкурсних засадах через Державний фонд регіонального розвитку. Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, а також використання коштів державного фонду регіонального розвитку визначені постановами Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 195 та № 196.

Законодавче забезпечення транскордонного співробітництва та шляхи його удосконалення

Одним із найбільш дієвих інструментів на шляху просування до ЄС на регіональному рівні є транскордонне співробітництво, яке відбувається, зокрема, шляхом створення та активної участі територіальних громад прикордонних країн у єврорегіональних об’єднаннях. Відповідно до Закону України "Про транскордонне співробітництво" єврорегіон є організаційною формою співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво. Співробітництво у рамках єврорегіонів здійснюється з метою об’єднання зусиль в економічній сфері, розбудови соціальної, інформаційної та виробничої інфраструктури, будівництва та модернізації інфраструктури кордону, розвитку транспортної мережі, наукової та культурної співпраці, охорони навколишнього середовища.

Діяльність єврорегіонів спрямовано головним чином на активізацію інвестиційної діяльності, взаємовигідне торговельно-економічне співробітництво областей України та сусідніх держав, які є членами єврорегіонів.