Санітарні та фітосанітарні заходи

Основний зміст та зобов’язання України

Відповідно до Глави 4 "Санітарні та фітосанітарні заходи", Україна повинна запровадити еквівалентну європейській систему контролю за якістю та безпечністю харчової продукції. З цією метою Уряд схвалив Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави 4 (далі – Стратегія СФЗ), якою визначено графік систематичної нормативно-правової адаптації законодавства до законодавства ЄС (Розпорядження КМУ від 24 лютого 2016 р. №228-р).

Основні зобов’язання України в рамках Стратегії включають:

  • реформування системи державного контролю безпечності харчових продуктів, кормів та побічних продуктів тваринного походження відповідно до актів права ЄС;
  • встановлення вимог до виробництва та обігу новітніх харчових продуктів, харчових добавок, предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
  • вдосконалення законодавства про надання споживачам інформації про харчові продукти;
  • реформування механізму державного регулювання виробництва та обігу кормів;
  • вдосконалення законодавства про ГМО в харчових продуктах і кормах;
  • вдосконалення механізму державного регулювання виробництва та обігу ветеринарних препаратів;
  • перегляд максимальних рівнів залишків ветеринарних препаратів, пестицидів та агрохімікатів, а також забезпечення ефективного моніторингу за такими залишками;
  • вдосконалення законодавства про здоров’я та благополуччя тварин;
  • боротьба з інфекційними та іншими захворюваннями серед тварин;
  • поліпшення фітосанітарного стану в Україні та забезпечення захисту здоров’я рослин.

Органи асоціації

Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації у торговельному складі.

Відповідальні органи в Україні

Очікувані результати

  • Запровадження ефективної та збалансованої системи державного контролю безпечності харчових продуктів,  яка відповідає вимогам ЄС та визнається у світі.
  • Підвищення загальної безпечності харчових продуктів та кормів, забезпечення захисту життя і здоров’я людей, тварин та рослин.
  • Посилення захисту інтересів споживачів, в т.ч. надання споживачам належної інформації про харчові продукти.
  • Створення прозорих умов ведення господарської діяльності, підвищення конкурентоспроможності українських виробників.
  • Розширення доступу на ринок ЄС та вихід на нові міжнародні ринки збуту. Право експортувати на ринок ЄС - серйозна перевага на інших ринках збуту.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

На виконання статті 64 Угоди про асоціацію та Стратегії СФЗ ухвалені:

Ухвалено та запроваджено

Впроваджуються процедури за системою НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point – система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок).

Система НАССР дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників.

20 вересня 2018 року набув чинності розділ VII Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", який завершить другий етап переходу підприємств на нову систему контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР.

За інформацією Мінагрополітики на початок 2018 року 426 українських підприємств вже впровадили систему НАССР, а ще 143 знаходились на стадії розробки та впровадження. В основі системи НАССР лежить оцінка небезпек, які можуть впливати на харчовий продукт у процесі його виробництва, зберігання, реалізації та використання. Метою впровадження системи НАССР є виробництво безпечних харчових продуктів для чого створюються три контрольовані етапи: попередження небезпеки, запобігання поширенню небезпеки та усунення небезпеки.

Утворено компетентний орган у сфері санітарних та фітосанітарних заходів - Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - Держпродспоживслужба (почала роботу 6 квітня 2016 р.). 

Розширення доступу до ринку ЄС

Наслідком реалізації заходів з імплементації права ЄС в законодавство України є постійне зростання обсягів торгівлі між Україною та ЄС аграрної та харчової продукції. За результатами січня-жовтня 2018 року вартість такої продукції експортованої до ЄС зросла на 1,3% та сягнула $4,8 млрд. В структурі експорту превалюють такі традиційні товари, як зернові, олійні культури та олії, але також зростає експорт цілої низки інших аграрних та харчових продуктів. 

Крім того, постійно зростає кількість підприємств, які мають дозвіл на експорт до ЄС, постійно зростає. Наприклад, за даними ДПСС, налічується вже 306 українських виробників тваринницької продукції, які мають право експорту до країн ЄС, з яких 126 є виробниками харчових продуктів для споживання людиною, зокрема м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.