Наукове співробітництво

Основний зміст та зобов’язання України

Відповідно до Глави 9 Розділу V Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розвивають та посилюють наукове та технологічне співробітництво з метою як наукового розвитку як такого, так і зміцнення свого наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів.

Відповідальні органи в Україні

  • Державне космічне агентство;
  • Міністерство освіти і науки України;
  • Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;
  • Державна регуляторна служба;
  • Міністерство фінансів України.

Очікувані результати

  • Збільшення фінансування наукових досліджень і технологічних розробок;
  • Збільшення питомої ваги бюджетних витрат на наукові дослідження і технологічні розробки№
  • Збільшення замовлення приватних компаній на науково-технологічні розробки;
  • Підвищення інтенсивності наукових контактів України з Європейським Союзом;
  • Розширення участі України у науково-дослідницьких програмах ЄС;
  • Підвищення продуктивності науково-дослідницької діяльності;
  • Посилення інноваційного потенціалу України;
  • Покращення впровадження інновацій у національну економіку.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

  • У березні 2015 року Україна набула статусу асоційованого члена у програмі ЄС "Горизонт 2020". Відповідну угоду між Україною та ЄС укладено у березні 2015 року;
  • У рамках програми ЄС "Горизонт 2020" Європейською Комісією започатковано програму допомоги країнам, які хочуть провести аудит власної системи наукових досліджень та інновацій – Policy Support Facility;
  • Триває активна імплементація положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що набув чинності у січні 2016 року та був прийнятий з метою модернізації законодавства у сфері наукової і науково-технічної діяльності, наближення його до засад, що регулює цю сферу у державах-членах ЄС;
  • Створення Національної ради з питань розвитку науки та технологій України з метою координації спільних зусиль науковців та влади (Кабінету Міністрів) у формуванні державної політики у сфері науки та стратегії її розвитку;
  • Створення Національного фонду досліджень України, основна задача якого – конкурсне фінансування наукових досліджень на основі прозорої та якісної експертизи, в тому числі із залученням закордонних фахівців;
  • Забезпечення інтеграції національного дослідницького простору до європейського дослідницького простору шляхом реалізації його пріоритетів;
  • Забезпечення зростання частки грантового фінансування науки, Зокрема, поставлено мету з 2020 року виділяти на науку 1,7% ВВП, а до 2025 року забезпечити збільшення обсягу фінансування науки за рахунок усіх джерел до 3% ВВП – показника, визначеного Лісабонською стратегією ЄС;
  • Ратифіковано Угоду про відновлення дії Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво;
  • Розроблено та узгоджено з експертами ЄС Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інноваційну діяльність" (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності);
  • Ухвалене розпорядження КМУ "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері на 2015-2019 роки";
  • Визначено основні європейські мережі для налагодження співробітництва та проведено з ними переговори;
  • Розроблено проект Концепції розвитку національної мережі трансферу технологій;
  • Розроблено та ухвалено постанову НБУ щодо звільнення від обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті за міжнародно-технічними програмами і проектами.