Наукове співробітництво

Основний зміст та зобов’язання України

Відповідно до Глави 9 Розділу V Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розвивають та посилюють наукове та технологічне співробітництво з метою як наукового розвитку як такого, так і зміцнення свого наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів.

Відповідальні органи в Україні

• Державне космічне агентство;
• Міністерство освіти і науки України;
• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;
• Державна регуляторна служба;
• Міністерство фінансів України.

Очікувані результати

• Збільшення фінансування наукових досліджень і технологічних розробок;
• Збільшення питомої ваги бюджетних витрат на наукові дослідження і технологічні розробки№
• Збільшення замовлення приватних компаній на науково-технологічні розробки;
• Підвищення інтенсивності наукових контактів України з Європейським Союзом;
• Розширення участі України у науково-дослідницьких програмах ЄС;
• Підвищення продуктивності науково-дослідницької діяльності;
• Посилення інноваційного потенціалу України;
• Покращення впровадження інновацій у національну економіку.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

• У березні 2015 року Україна набула статусу асоційованого члена у програмі ЄС "Горизонт 2020". Відповідну угоду між Україною та ЄС укладено у березні 2015 року;
• У рамках програми ЄС "Горизонт 2020" Європейською Комісією започатковано програму допомоги країнам, які хочуть провести аудит власної системи наукових досліджень та інновацій – Policy Support Facility;
• Триває активна імплементація положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що набув чинності у січні 2016 року та був прийнятий з метою модернізації законодавства у сфері наукової і науково-технічної діяльності, наближення його до засад, що регулює цю сферу у державах-членах ЄС;
• Створення Національної ради з питань розвитку науки та технологій України з метою координації спільних зусиль науковців та влади (Кабінету Міністрів) у формуванні державної політики у сфері науки та стратегії її розвитку;
• Створення Національного фонду досліджень України, основна задача якого – конкурсне фінансування наукових досліджень на основі прозорої та якісної експертизи, в тому числі із залученням закордонних фахівців;
• Забезпечення інтеграції національного дослідницького простору до європейського дослідницького простору шляхом реалізації його пріоритетів;
• Забезпечення зростання частки грантового фінансування науки, Зокрема, поставлено мету з 2020 року виділяти на науку 1,7% ВВП, а до 2025 року забезпечити збільшення обсягу фінансування науки за рахунок усіх джерел до 3% ВВП – показника, визначеного Лісабонською стратегією ЄС;
• Ратифіковано Угоду про відновлення дії Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво;
• Розроблено та узгоджено з експертами ЄС Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інноваційну діяльність" (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності);
• Ухвалене розпорядження КМУ "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері на 2015-2019 роки";
• Визначено основні європейські мережі для налагодження співробітництва та проведено з ними переговори;
• Розроблено проект Концепції розвитку національної мережі трансферу технологій;
• Розроблено та ухвалено постанову НБУ щодо звільнення від обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті за міжнародно-технічними програмами і проектами;
• Затверджено Порядок, який визначає єдині стандарти проведення незалежними експертами та експертними групами атестації для визначення ефективності діяльності наукової (науково-дослідної, науково-технологічної, науково-технічної, науково-практичної) установи (постанова Кабінету Міністрів від 19.07.2021 №540).
• 16 липня 2018 року у Києві відбулося перше засідання Координаційного центру з питань виконання Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020". Комісією з відбору українських представників та експертів до Програмних комітетів програми "Горизонт 2020" за результатами проведених конкурсів відібрано 21 представник та 23 експерти до Програмних комітетів "Горизонт 2020". Участь українських представників та експертів у роботі програмних комітетів забезпечить наступні можливості: 1) долучатися до обговорення питань програми "Горизонт 2020" за відповідними напрямами, брати участь у формуванні робочих програм поточних конкурсів програми; 2) впливати на врахування інтересів України у програмі, формувати пропозицій щодо актуальних і потрібних для України тем наукових досліджень та 3) вносити пропозиції і долучатись до процесу обговорення питань наступної 9-ої рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій.
• Прийнято Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року (Постанова КМУ від 10.07.2021 №526-р). Створюються сприятливі умови для розвитку інноваційної сфери, збільшення кількості впроваджуваних розробок, підвищення економічної віддачі від них, залучення інвестицій в інноваційну діяльність.
•  Удосконалено процедуру реєстрації технологій та їх складових (Постанова КМУ від 27 лютого 2019 року № 145). Запроваджено електронну систему реєстрації технологій з віддаленим доступом.
• Відкрито можливість для надання державою фінансової підтримки інноваторам (Постанова КМУ від 27.11.2021 року № 981). Передбачено порядок

стимулювання інноваційної діяльності малих та середніх підприємств, зокрема у співпраці між наукою та бізнесом, починаючи з 2020 року.

• Підвищено розміри винагороди для авторів технологій, які передаються для
• впровадження в реальному секторі економіки (Постанова КМУ від 4 грудня 2019 року № 1030).
• Здійснено актуалізацію переліку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки (Розпорядження КМУ від 24 грудня 2019 року № 1358-р). Оновлено перелік критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки та визначено низку заходів щодо підтримки розроблення, впровадження, реалізації критичних технологій, що забезпечить можливість виробництва підприємствами продукції, яка відповідатиме потребам держави та міжнародним стандартам.
• Реактивовано міжнародну інноваційну співпрацю в рамках Міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми «EUREKA» – вперше для українських учених та представників малого і середнього бізнесу проведено інформаційно-комунікативний захід «EUREKA Info Day» у формі вебінару із залученням спікера з ЄС. Надано державну підтримку двом інноваційним проєктам у програмі «EUREKA», що виконуються спільно з Румунією, Польщею та Канадою у сумі 360 тисяч гривень.
• Вперше в Україні проведено інформаційний захід за участі експертів Європейської ради інновацій – European Innovation Council. Це крок щодо інформування представників бізнесу, стартапів, науково-дослідних установ і закладів вищої освіти в Україні стосовно започаткування співпраці в рамках нової програми Європейської ради інновацій, яка підтримує інноваторів, підприємців, невеликі компанії та вчених з яскравими ідеями та амбіціями.
• Вийшов на завершальну стадію ініційований Міністерством освіти і науки

України проєкт «Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій» В рамках проєкту створено Міжрегіональний офіс трансферу знань на базі УкрІНТЕІ.