Наукове співробітництво

Основний зміст та зобов’язання України

Відповідно до Глави 9 Розділу V Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розвивають та посилюють наукове та технологічне співробітництво з метою як наукового розвитку як такого, так і зміцнення свого наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів.

Відповідальні органи в Україні

Очікувані результати

  • Збільшення фінансування наукових досліджень і технологічних розробок;
  • Збільшення питомої ваги бюджетних витрат на наукові дослідження і технологічні розробки№
  • Збільшення замовлення приватних компаній на науково-технологічні розробки;
  • Підвищення інтенсивності наукових контактів України з Європейським Союзом;
  • Розширення участі України у науково-дослідницьких програмах ЄС;
  • Підвищення продуктивності науково-дослідницької діяльності;
  • Посилення інноваційного потенціалу України;
  • Покращення впровадження інновацій у національну економіку.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

  • У березні 2015 року Україна набула статусу асоційованого члена у програмі ЄС "Горизонт 2020". Відповідну угоду між Україною та ЄС укладено у березні 2015 року;
  • У рамках програми ЄС "Горизонт 2020" Європейською Комісією започатковано програму допомоги країнам, які хочуть провести аудит власної системи наукових досліджень та інновацій – Policy Support Facility;
  • Триває активна імплементація положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що набув чинності у січні 2016 року та був прийнятий з метою модернізації законодавства у сфері наукової і науково-технічної діяльності, наближення його до засад, що регулює цю сферу у державах-членах ЄС;
  • Створення Національної ради з питань розвитку науки та технологій України з метою координації спільних зусиль науковців та влади (Кабінету Міністрів) у формуванні державної політики у сфері науки та стратегії її розвитку;
  • Створення Національного фонду досліджень України, основна задача якого – конкурсне фінансування наукових досліджень на основі прозорої та якісної експертизи, в тому числі із залученням закордонних фахівців;
  • Забезпечення інтеграції національного дослідницького простору до європейського дослідницького простору шляхом реалізації його пріоритетів;
  • Забезпечення зростання частки грантового фінансування науки, Зокрема, поставлено мету з 2020 року виділяти на науку 1,7% ВВП, а до 2025 року забезпечити збільшення обсягу фінансування науки за рахунок усіх джерел до 3% ВВП – показника, визначеного Лісабонською стратегією ЄС;
  • Ратифіковано Угоду про відновлення дії Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво;
  • Розроблено та узгоджено з експертами ЄС Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інноваційну діяльність" (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності);
  • Ухвалене розпорядження КМУ "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері на 2015-2019 роки";
  • Визначено основні європейські мережі для налагодження співробітництва та проведено з ними переговори;
  • Розроблено проект Концепції розвитку національної мережі трансферу технологій;
  • Розроблено та ухвалено постанову НБУ щодо звільнення від обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті за міжнародно-технічними програмами і проектами;
  • Затверджено Порядок, який визначає єдині стандарти проведення незалежними експертами та експертними групами атестації для визначення ефективності діяльності наукової (науково-дослідної, науково-технологічної, науково-технічної, науково-практичної) установи (постанова Кабінету Міністрів від 19.07.2017 №540).
  • 16 липня 2018 року у Києві відбулося перше засідання Координаційного центру з питань виконання Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020". Комісією з відбору українських представників та експертів до Програмних комітетів програми "Горизонт 2020" за результатами проведених конкурсів відібрано 21 представник та 23 експерти до Програмних комітетів "Горизонт 2020". Участь українських представників та експертів у роботі програмних комітетів забезпечить наступні можливості: 1) долучатися до обговорення питань програми "Горизонт 2020" за відповідними напрямами, брати участь у формуванні робочих програм поточних конкурсів програми; 2) впливати на врахування інтересів України у програмі, формувати пропозицій щодо актуальних і потрібних для України тем наукових досліджень та 3) вносити пропозиції і долучатись до процесу обговорення питань наступної 9-ої рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій.