Глава 1
Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику
1. Сторони домовилися продовжувати та активізувати існуюче співробітництво у сфері енергетики з метою підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та стабільності, що є необхідним для просування економічного зростання та досягнення прогресу у напрямку ринкової інтеграції, в тому числі шляхом поступового зближення в енергетичному секторі та через участь у регіональних ініціативах щодо співробітництва у сфері енергетики. Співробітництво у нормативно-правовій сфері враховуватиме необхідність забезпечення відповідних зобов’язань щодо надання публічних послуг, зокрема заходи щодо інформування і захисту споживачів від нечесних методів ціноутворення, а також доступу до доступних енергетичних ресурсів для споживачів, зокрема найбільш вразливих верств населення.
2. Співробітництво ґрунтується на всеохоплюючому партнерстві, виходячи з принципів спільних інтересів, взаємності, прозорості та передбачуваності, що відповідають ринковій економіці, Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики та інших багатосторонніх і відповідних двосторонніх домовленостей.
Взаємне співробітництво включає, серед іншого, такі сфери:
a) імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора, що базується на своєчасному обміні інформацією про енергетичний баланс та потоки енергоносіїв відповідно до міжнародної практики, а також розвиток інфраструктури;
b) створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності;
c) модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, яка становить спільний інтерес, зокрема енергогенеруючі потужності, цілісність, надійність та безпеку енергетичних мереж, поступову інтеграцію електроенергетичної системи України до європейської електроенергетичної мережі, а також повне відновлення енергетичної транзитної інфраструктури і встановлення транскордонної системи обчислення на зовнішніх кордонах України, створення нової енергетичної інфраструктури, яка становитиме спільний інтерес, з метою диверсифікації джерел, постачальників енергії та шляхів і методів її транспортування, що відповідатиме принципам економічної доцільності та збереження навколишнього середовища;
d) розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;
e) співробітництво в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року;
f) активізацію та посилення довготермінової стабільності та безпеки торгівлі енергоресурсами, їх транзиту, розвідки, видобутку, очищення, виробництва, зберігання, транспортування, передачі, розподілу та маркетингу чи збуту енергетичних матеріалів та продуктів на взаємовигідній і недискримінаційній основі відповідно до міжнародних правил, зокрема Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Угоди СОТ і цієї Угоди;
g) досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату шляхом забезпечення інституційних, правових, фіскальних та інших умов, а також шляхом сприяння взаємному інвестуванню у сферу енергетики на недискримінаційній основі;
h) ефективне співробітництво з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком з реконструкції і розвитку (ЄБРР) та іншими міжнародними фінансовими організаціями й інструментами для підтримки співробітництва між Сторонами у сфері енергетики;
i) сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС, зокрема ефективну генерацію, виробництво, транспортування, розподіл та використання енергії, на основі функціонування ринкових механізмів, а також ефективного використання енергії при застосуванні обладнання, освітленні та у будівлях;
j) розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива, зокрема стале виробництво біопалива і співробітництво у сфері нормативно-правових питань, сертифікації та стандартизації, а також технологічного і комерційного розвитку;
k) просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики;
l) науково-технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку та удосконалення технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання, особливу увагу приділяючи енергозберігаючим і екологічно безпечним технологіям, зокрема вловлювання та зберігання вуглецю, ефективні та "чисті" технології у вугільній галузі, відповідно до встановлених принципів, визначених, зокрема, в Угоді про співробітництво у сфері науки та технологій між Україною та Європейським Співтовариством;
m) співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в енергетичній сфері.
Сторони обмінюються інформацією і досвідом, а також надають відповідну підтримку процесу регуляторних реформ, який включає реструктуризацію вугільного сектору (енергетичного, коксованого та бурого вугілля) з метою підвищення його конкурентоспроможності, безпеки шахт і гірників, а також послаблення негативного впливу на навколишнє середовище, при цьому враховуючи регіональний та соціальний вплив. З метою підвищення ефективності, конкурентоспроможності та стабільності процес реструктуризації має охоплювати всі етапи вугільного виробництва, зокрема від видобутку через виробництво і збагачення до оброблення й утилізації відходів вугільного виробництва та їх спалювання. Цей підхід включає відновлення і використання викидів метану з вугільних шахт, а також у результаті операцій з нафтою і газом та у сільськогосподарському секторі, як це викладено, inter alia, у Глобальній ініціативі з метану, в якій Сторони є партнерами.
Сторони цим створюють механізм раннього попередження, зазначений у Додатку XXVI до Глави 1 ("Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику") Розділу V ("Економічне і галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Поступове наближення відбуватиметься відповідно до графіку, визначеного у Додатку XXVII до цієї Угоди.
1. Співробітництво в цивільному ядерному секторі відбувається шляхом імплементації окремих угод, укладених чи тих, що будуть укладені, між Сторонами в цій сфері, згідно з відповідними владними повноваженнями і компетенцією ЄС та його держав-членів, Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратому) та його держав-членів і відповідно до правових процедур кожної зі Сторін.
2. Співробітництво забезпечує високий рівень ядерної безпеки, чисте використання ядерної енергії в мирних цілях. Співробітництво охоплює весь спектр діяльності в галузі цивільної ядерної енергетики і всі стадії паливного циклу, зокрема виробництво та торгівлю ядерними матеріалами, аспекти безпеки ядерної енергії, готовність до надзвичайних ситуацій, а також питання охорони здоров’я, навколишнього середовища і нерозповсюдження ядерної зброї. У цьому контексті співробітництво також включає подальший розвиток політик, структури права та нормативно-правової бази, що ґрунтуються на законодавстві та практиці ЄС, а також на стандартах МАГАТЕ. Сторони сприяють цивільним науковим дослідженням у галузі ядерної безпеки, в тому числі спільним дослідженням і розробкам, навчанню та мобільності вчених.
3. Співробітництво спрямовується на вирішення проблем, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, зокрема:
а) план здійснення заходів на об’єкті "Укриття" (SIP) для перетворення наявного зруйнованого 4-го блоку (Об’єкт "Укриття") в екологічно безпечну систему;
b) поводження з відпрацьованим ядерним паливом;
d) поводження з радіоактивними відходами;
e) моніторинг навколишнього середовища;
f) інші питання, які можуть бути спільно погоджені, наприклад медичні, наукові, економічні, соціальні та адміністративні аспекти діяльності, спрямованої на мінімізацію наслідків катастрофи.
Глава 2
Макроекономічне співробітництво
Україна та ЄС сприяють процесу економічних реформ шляхом співробітництва в напрямку покращення розуміння основоположних принципів функціонування їхніх економік, а також формулювання і реалізації ринкової економічної політики. Україна докладає максимальних зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення своєї політики до політики ЄС відповідно до основоположних принципів макроекономічної стабільності, збалансованості державних фінансів і платіжного балансу.
З метою досягнення цілей, визначених у статті 343 цієї Угоди, Сторони співробітничають, щоб:
а) обмінюватися інформацією щодо макроекономічних показників та перспектив, а також щодо стратегій розвитку;
b) разом аналізувати економічні питання, що становлять спільний інтерес, зокрема заходи економічної політики та інструменти для її імплементації, наприклад методи економічного прогнозування і опрацювання документів стратегічної політики, з метою посилення можливостей України у формуванні політики, яка відповідатиме принципам і практиці ЄС;
c) обмінюватися досвідом у сфері макроекономіки;
d) співробітництво також включає обмін інформацією щодо принципів і функціонування Європейського економічного та валютного союзу.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 2 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 3
Управління державними фінансами: бюджетна політика, внутрішній контроль і зовнішній аудит
Співробітництво в галузі управління державними фінансами спрямовується на забезпечення розвитку бюджетної політики і надійних систем внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту, що базуються на міжнародних стандартах, а також відповідають основоположним принципам підзвітності, прозорості, економності, ефективності та результативності.
Сторони обмінюються інформацією, досвідом, найкращою практикою та здійснюють інші заходи, зокрема, щодо такого:
1. У галузі бюджетної політики:
a) розвитку системи середньострокового бюджетного прогнозування/планування;
b) удосконалення програмно-цільових підходів у бюджетному процесі й аналізу ефективності та результативності виконання бюджетних програм;
c) покращення обміну досвідом та інформацією з питань планування і виконання бюджету та стану державного боргу.
2. У галузі зовнішнього аудиту:
d) імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), а також обміну найкращими практиками ЄС у галузі зовнішнього контролю та аудиту державних фінансів з особливим акцентом на незалежності відповідних органів Сторін;
3. У галузі державного внутрішнього фінансового контролю:
- подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологіями, а також найкращою практикою ЄС щодо внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах;
4. У сфері боротьби із шахрайством:
- удосконалення методів, спрямованих на припинення шахрайства і корупції та запобігання цим явищам у сферах, що охоплюються Главою 3 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво"), зокрема співробітництво між відповідними адміністративними органами.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 3 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Сторони співробітничають з метою покращення належного управління у сфері оподаткування з метою подальшого покращення економічних відносин, торгівлі, інвестицій та добросовісної конкуренції.
Згідно зі статтею 349 цієї Угоди Сторони визнають і зобов’язуються застосувати принципи належного управління у сфері оподаткування, зокрема принципи прозорості, обміну інформацією та добросовісної податкової конкуренції, яких дотримуються держави-члени на рівні ЄС. Із цією метою без упередженості щодо компетенції ЄС та держав-членів Сторони покращують міжнародне співробітництво у сфері оподаткування, сприяють збору законних податкових надходжень та розвивають заходи ефективної імплементації вищезазначених принципів.
Сторони також посилюють і зміцнюють співробітництво, спрямоване на вдосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, зокрема посилення потужностей збору і контролю, з окремим наголосом на процедурах відшкодування ПДВ для уникнення накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків і посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків. Сторони намагаються покращувати співробітництво та обмін досвідом у боротьбі з податковим шахрайством, зокрема з "карусельним шахрайством".
Сторони розвивають співробітництво і гармонізують політику щодо протидії та боротьби із шахрайством і контрабандою підакцизних товарів. Це співробітництво, зокрема, включає поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, у тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 року. Із цією метою Сторони намагаються посилити своє співробітництво в регіональному контексті.
Поступове наближення до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, здійснюється відповідно до Додатка XXVIII до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 4 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Сторони розвивають і посилюють співробітництво з питань статистики, роблячи таким чином внесок у досягнення довгострокової мети щодо надання вчасних і надійних статистичних даних, які можливо порівняти на міжнародному рівні. Передбачається, що стабільна, ефективна та професійно незалежна національна статистична система вироблятиме необхідну для громадян, суб’єктів господарювання й органів управління в Україні та ЄС інформацію, надаючи їм можливість приймати на її основі виважені рішення. Національна статистична система має ґрунтуватися на фундаментальних принципах ООН щодо офіційної статистики з урахуванням acquis ЄС у сфері статистики, зокрема Кодексу норм європейської статистики, з метою гармонізації національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Acquis у сфері статистики викладені у Збірнику статистичних вимог, який щорічно оновлюється та який Сторони розглядають у якості додатка до цієї Угоди (Додаток XXIX).
Співробітництво спрямовується на:
a) подальше посилення спроможностей національної статистичної системи, приділяючи особливу увагу надійній правовій базі, належній політиці поширення даних і метаданих та зручності для користувачів;
b) поступову гармонізацію української статистичної системи з Європейською статистичною системою (ЄСС);
c) налагодження механізмів надання даних ЄС, застосовуючи відповідні міжнародні та європейські методології, зокрема класифікації;
d) підвищення рівня професійних та управлінських знань і навичок працівників національної статистичної системи з метою створення можливостей для застосування ними європейських статистичних стандартів і підтримки розвитку української статистичної системи;
e) сприяння обміну досвідом між Сторонами щодо розвитку статистичного ноу-хау;
f) підтримку впровадження загальної системи управління якістю в усі процеси виробництва та поширення статистичної продукції.
Сторони співробітничають в рамках ЄСС, де Євростат є статистичним органом ЄС. Співробітництво зосереджується, inter alia, на таких сферах:
a) демографічна статистика, зокрема переписи;
b) статистика сільського господарства, зокрема сільськогосподарські переписи та статистику навколишнього середовища;
c) бізнес статистика, зокрема бізнес-реєстри та використання адміністративних джерел для статистичних цілей;
d) енергетика, зокрема енергобаланси;
f) статистика зовнішньої торгівлі;
h) загальна система управління якістю всіх процесів виробництва та поширення статистичної продукції.
Сторони, inter alia, обмінюються інформацією і практичним досвідом, а також розвивають співробітництво з урахуванням досвіду з реформування статистичної системи, вже набутого в рамках різноманітних програм допомоги. Зусилля спрямовуються на подальшу гармонізацію з acquis ЄС у галузі статистики на основі національної стратегії розвитку української статистичної системи та з урахуванням розвитку ЄСС. Основна увага у процесі виробництва статистичних даних приділяється подальшому розвитку вибіркових опитувань, враховуючи потребу зменшення звітного навантаження на респондентів. Дані мають бути прийнятними для розроблення та моніторингу впровадження політики в усіх ключових сферах соціально-економічного життя.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 5 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди. По змозі, діяльність, яка здійснюється в рамках Європейської статистичної системи, має бути максимально відкритою для України відповідно до загальних правил участі третіх країн.
Сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони навколишнього середовища й таким чином сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки. Передбачається, що посилення природоохоронної діяльності матиме позитивні наслідки для громадян і підприємств в Україні та ЄС, зокрема, через покращення системи охорони здоров’я, збереження природних ресурсів, підвищення економічної та природоохоронної ефективності, інтеграції екологічної політики в інші сфери політики держави, а також підвищення рівня виробництва завдяки сучасним технологіям. Співробітництво здійснюється з урахуванням інтересів Сторін на основі рівності та взаємної вигоди, а також беручи до уваги взаємозалежність, яка існує між Сторонами у сфері охорони навколишнього середовища, та багатосторонні угоди у цій сфері.
Співробітництво має на меті збереження, захист, поліпшення і відтворення якості навколишнього середовища, захист громадського здоров’я, розсудливе та раціональне використання природних ресурсів та заохочення заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем навколишнього середовища, inter alia, у таких сферах:
b) екологічне управління та аналогічні питання, зокрема освіта й навчальна підготовка, доступ до інформації з питань навколишнього середовища та процесу прийняття рішень;
c) якість атмосферного повітря;
d) якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище;
e) управління відходами та ресурсами;
f) охорона природи, зокрема збереження і захист біологічного та ландшафтного різноманіття (екомережі);
g) промислове забруднення і промислові загрози;
i) генетично-модифіковані організми, в тому числі у сільському господарстві;
k) цивільний захист, зокрема стихійні лиха і антропогенні загрози;
a) обмінюються інформацією та досвідом;
b) здійснюють спільну дослідну діяльність i обмінюються інформацією про екологічно чисті технології;
c) планують подолання наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій;
d) здійснюють спільну діяльність на регіональному та міжнародному рівнях, в тому числі згідно з багатосторонніми угодами у сфері охорони навколишнього середовища, ратифікованими Сторонами, та, у разі доцільності, спільну діяльність в рамках відповідних агентств.
2. Особливу увагу Сторони приділяють питанням, що мають транскордонний характер.
Поступове наближення законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Додатка ХХХ до цієї Угоди.
Співробітництво у сфері цивільного захисту здійснюється шляхом імплементації окремих угод в цій галузі, укладених між Сторонами згідно з відповідними владними повноваженнями та компетенцією ЄС і його держав-членів та відповідно до правових процедур кожної зі Сторін. Воно, зокрема, буде спрямоване на:
a) сприяння взаємній допомозі у випадках надзвичайних ситуацій;
b) цілодобовий обмін найостаннішими повідомленнями і оновленою інформацією про транскордонні надзвичайні ситуації, зокрема запити та пропозиції щодо допомоги;
c) оцінку впливу наслідків надзвичайних ситуацій на навколишнє середовище;
d) залучення експертів до участі у специфічних технічних семінарах та симпозіумах з питань цивільного захисту;
e) залучення, у разі необхідності, спостерігачів під час проведення окремих навчань i тренінгів, що організовуються Україною та/або ЄС;
f) посилення існуючого співробітництва щодо найефективнішого використання наявних можливостей цивільного захисту.
Співробітництво охоплює, inter alia, такі цілі:
a) розвиток всеосяжної стратегії у сфері навколишнього середовища, яка включатиме заплановані інституційні реформи (з визначеними термінами) для забезпечення виконання і впровадження природоохоронного законодавства; розподіл повноважень природоохоронних органів на національному, регіональному та місцевому рівнях; процедури прийняття рішень та їх виконання; процедури сприяння інтеграції природоохоронної політики в інші сфери політики держави; визначення необхідних людських і фінансових ресурсів та механізм їх перегляду;
b) розвиток галузевих стратегій в галузях покращення якості повітря; якості води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище; управління відходами та ресурсами; захист природи; промислове забруднення та промислові аварії; хімічні речовини, зокрема чітко визначені терміни і основні етапи імплементації, адміністративну відповідальність, а також фінансові стратегії залучення інвестицій в інфраструктуру й технології;
с) розвиток та імплементація політики з питань зміни клімату, зокрема, як визначено у Додатку ХХХІ до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 6 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
a) розширюють і зміцнюють співробітництво в галузі транспорту з метою сприяння розвитку стабільних транспортних систем;
b) сприяють здійсненню ефективних і безпечних транспортних перевезень, а також інтермодальності й оперативної сумісності транспортних систем;
c) докладають зусиль для посилення основних транспортних зв’язків між територіями Сторін.
1. Співробітництво між Сторонами має на меті сприяння реструктуризації та оновленню транспортного сектору України і поступовій гармонізації діючих стандартів та політики з існуючими в ЄС, зокрема шляхом впровадження заходів, викладених у Додатку XXXIІ до цієї Угоди, без шкоди для зобов’язань, що випливають з окремих транспортних угод, укладених між Сторонами. Реалізація зазначених заходів не суперечить правам та обов’язкам Сторін відповідно до міжнародних угод, учасницями яких вони є, або участі Сторін в міжнародних організаціях.
2. Співробітництво також спрямовується на покращення руху пасажирів та вантажів, зростання плинності транспортних потоків між Україною, ЄС і третіми країнами регіону за рахунок усунення адміністративних, технічних, прикордонних та інших перешкод, покращення транспортної мережі та модернізації інфраструктури, зокрема на головних транспортних осях, які з’єднують Сторони. Це співробітництво включає заходи, спрямовані на спрощення перетину кордонів.
3. Співробітництво включає обмін інформацією і спільну діяльність:
- на регіональному рівні, зокрема враховуючи та впроваджуючи прогрес, досягнутий в рамках різних регіональних транспортних домовленостей, зокрема Транспортної панелі Східного партнерства, транспортного коридору Європа - Кавказ - Азія (ТРАСЕКА), Бакинського процесу та інших транспортних ініціатив;
- на міжнародному рівні, зокрема міжнародні транспортні організації та міжнародні угоди і конвенції, ратифіковані Сторонами; в рамках різних транспортних агентств ЄС.
Це співробітництво, inter alia, охоплює такі сфери:
a) розвиток сталої національної транспортної політики, яка буде охоплювати всі види транспорту, зокрема з метою забезпечення ефективних і безпечних транспортних систем, і сприяти інтеграції ініціатив у сфері транспорту в інші напрями політики;
b) розвиток галузевих стратегій на основі національної транспортної політики (зокрема нормативні вимоги щодо модернізації технічного обладнання і транспортних парків для дотримання найвищих міжнародних стандартів) щодо автомобільного, залізничного, річкового, морського та авіаційного транспорту, а також інтермодальність, враховуючи терміни й основні етапи імплементації, адміністративну відповідальність і фінансові плани;
c) розвиток мультимодальної транспортної мережі, пов’язаної з Транс’європейською транспортною мережею (TEN-T), та удосконалення інфраструктурної політики з метою кращого визначення й оцінки інфраструктурних проектів щодо різних видів транспорту. Розвиток стратегій фінансування, спрямованих на утримання, усунення перешкод у пропускній здатності та розвиток неповної інфраструктури, а також активізацію і сприяння участі приватного сектору в транспортних проектах відповідно до Додатка XXXIIІ до цієї Угоди;
d) приєднання до відповідних міжнародних транспортних організацій та угод, зокрема процедури забезпечення суворого застосування та ефективного виконання міжнародних транспортних угод і конвенцій;
e) науково-технічне співробітництво та обмін інформацією для розвитку і удосконалення технологій в галузі транспорту, наприклад інтелектуальних транспортних систем;
f) сприяння використанню інтелектуальних транспортних систем та інформаційних технологій при управлінні і використанні всіх видів транспорту, а також підтримка інтермодальності та співробітництва у використанні космічних систем і впровадженні комерційних рішень, що полегшують транспортні перевезення.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 7 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
1. Сторони сприяють розвитку взаємовигідного співробітництва у сфері цивільних космічних досліджень та використання космічного простору, зокрема, на таких напрямах:
a) глобальні навігаційні супутникові системи;
b) спостереження Землі та глобальний моніторинг;
c) космічна наука та дослідження;
d) прикладні космічні технології, зокрема пускові технології та технології ракетних двигунів.
2. Сторони заохочують та сприяють обміну досвідом щодо політики у галузі космосу, адміністрації та правових аспектів, а також щодо промислової реструктуризації та комерціалізації космічних технологій.
1. Співробітництво включає обмін інформацією щодо політики та програм Сторін та відповідних можливостей для співробітництва і спільних проектів, зокрема участь українських підприємств та організацій у відповідних космічних та транспортних напрямах наступної Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020".
2. Сторони заохочують та підтримують обмін науковцями та створення відповідних мереж.
3. Співробітництво також може включати обмін досвідом у сфері управління космічними дослідженнями та науковими установами, а також створення сприятливих умов проведення досліджень та впровадження нових технологій і належного захисту відповідних прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 8 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди, включаючи у відповідних випадках координацію та співробітництво з Європейським космічним агентством із цих та інших відповідних актуальних тем.
Глава 9
Співробітництво у сфері науки та технологій
Сторони розвивають та посилюють наукове та технологічне співробітництво з метою як наукового розвитку як такого, так і зміцнення свого наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів. Сторони докладають зусиль для досягнення прогресу в набутті наукових та технологічних знань, важливих для забезпечення сталого економічного розвитку, шляхом розвитку дослідних потужностей та людського потенціалу. Накопичення та обмін науковою інформацією сприяють підвищенню конкурентоспроможності Сторін шляхом розширення можливостей їх економіки щодо набуття та використання знань для комерціалізації нових продуктів та послуг. Врешті-решт, Сторони розвивають свій науковий потенціал з метою дотримання глобальної відповідальності та зобов’язань у таких сферах, як охорона здоров’я, захист навколишнього середовища, зокрема зміна клімату, та інші глобальні виклики.
1. Співробітництво враховує діючі рамки співробітництва, встановлені Угодою про співробітництво у сфері науки і технологій між Україною та Європейським Співтовариством, а також мету України до поступового наближення до політики та права ЄС у сфері науки і технологій.
2. Співробітництво між Сторонами спрямовується на сприяння залученню України до Європейського дослідницького простору.
3. Таке співробітництво сприяє Україні у підтримці реформування та реорганізації системи управління науковою сферою та дослідних установ (зокрема в розвитку її потенціалу щодо розвитку науки і технологій) з метою сприяння розвитку конкурентоспроможної економіки та суспільства, яке базується на знаннях.
Співробітництво забезпечується, зокрема, шляхом:
a) обміну інформацією щодо політики Сторін у сфері науки та технологій;
b) участі у наступній Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020";
c) спільної реалізації наукових програм та дослідної діяльності;
d) спільного дослідження діяльності, спрямованої на заохочення наукового прогресу, трансферу технологій та ноу-хау;
e) навчання шляхом реалізації програм обміну для дослідників та спеціалістів;
f) організації спільних заходів щодо наукового та технологічного розвитку;
g) вжиття заходів, спрямованих на розвиток сприятливих умов для проведення досліджень та впровадження нових технологій, а також належного захисту інтелектуальної власності результатів досліджень;
h) активізації регіонального та іншого міжнародного співробітництва, зокрема в Чорноморському контексті та в рамках багатосторонніх організацій, зокрема Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та Великої Вісімки (G8), а також у контексті багатосторонніх угод, наприклад Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1992 року;
i) обміну досвідом у сфері управління науково-дослідними установами з метою розвитку та покращення їхніх спроможностей щодо здійснення та участі у наукових дослідженнях.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 9 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 10
Політика у сфері промисловості та підприємництва
Сторони розвивають та зміцнюють співробітництво з питань політики у сфері промисловості та підприємництва і таким чином покращують умови для підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до малих та середніх підприємств (МСП). Поглиблене співробітництво має покращити адміністративну структуру та нормативно-правову базу для українських і європейських суб’єктів господарювання в Україні та ЄС та повинно ґрунтуватися на політиці ЄС щодо розвитку малого і середнього підприємництва та промисловості з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики в цих сферах.
Із цією метою Сторони співробітничають для:
a) впровадження стратегій розвитку МСП, що ґрунтується на принципах Європейської хартії малих підприємств, та проведення моніторингу процесу імплементації шляхом щорічного звітування та діалогу. Таке співробітництво також передбачає особливу увагу до мікропідприємств та підприємств ремісницького типу, які є надзвичайно важливим елементом економіки України та ЄС;
b) створення кращих базових умов через обмін інформацією та передовим досвідом і таким чином сприяння підвищенню конкурентоспроможності. Це співробітництво включає управління структурними змінами (реструктуризацією), а також управління в галузі охорони навколишнього середовища та енергетики, зокрема з питань енергоефективності та чистого виробництва;
c) спрощення та раціоналізації нормативно-правових актів та практики з окремим наголосом на обміні провідним досвідом з питань нормативно-правових методів, зокрема принципів ЄС;
d) сприяння розвитку інноваційної політики шляхом обміну інформацією та передовим досвідом щодо комерціалізації науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт (зокрема механізми підтримки заснування підприємницької діяльності, пов’язаної з використанням технологій), кластерний розвиток та доступ до фінансових ресурсів;
e) сприяння розширенню контактів між приватними підприємствами України та ЄС та між цими підприємствами і органами влади України та ЄС;
f) підтримки вжиття заходів щодо стимулювання експорту в Україні;
g) сприяння модернізації та реструктуризації окремих галузей промисловості України та ЄС.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 10 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди. У ньому беруть участь представники бізнесу України та ЄС.
Глава 11
Співробітництво у видобувній та металургійній галузі
Сторони розвивають та поглиблюють співробітництво у сфері видобувної промисловості та металургії з метою сприяння взаєморозумінню, покращенню умов для підприємництва, обміну інформацією та співробітництва щодо неенергетичних аспектів згаданих сфер, пов’язаних, зокрема, з видобутком руд металів та промислових мінералів. Це співробітництво відбувається без шкоди для положень статті 339 цієї Угоди щодо вугілля.
З метою досягнення цілей, визначених у статті 381 цієї Угоди, Сторони співробітничають з метою:
a) обміну інформацією стосовно становища їхніх видобувної та металургійної промисловостей;
b) обміну інформацією щодо перспектив розвитку видобувної й металургійної галузей промисловості України та ЄС стосовно споживання, виробництва і прогнозування розвитку ринків;
c) обміну інформацією стосовно заходів, яких вживають Сторони з метою прискорення процесу реструктуризації цих галузей;
d) обміну інформацією та передовим досвідом стосовно сталого розвитку видобувної та металургійної галузей промисловості в Україні та ЄС.
Визнаючи важливість ефективної системи правил та практики їхньої реалізації у сфері фінансових послуг для становлення повноцінної ринкової економіки та з метою сприяння торговельному обміну між Сторонами, Сторони домовились співробітничати у сфері фінансових послуг відповідно до таких цілей:
a) підтримки процесу адаптації регулювання фінансових послуг до потреб відкритої ринкової економіки;
b) забезпечення ефективного та належного захисту інвесторів та інших споживачів фінансових послуг;
c) сприяння стабільності та цілісності світової фінансової системи;
d) підтримки співробітництва між різними учасниками фінансової системи, зокрема регуляторні та наглядові органи;
e) забезпечення незалежного та ефективного нагляду.
1. Сторони заохочують співробітництво між відповідними регуляторними та наглядовими органами, зокрема обмін інформацією і досвідом щодо фінансових ринків та інші подібні заходи.
2. Особлива увага приділяється розвитку адміністративного потенціалу зазначених органів, зокрема через обмін персоналом та спільне навчання.
Сторони сприяють поступовому наближенню до визнаних міжнародних стандартів щодо регулювання і нагляду у сфері фінансових послуг. Відповідні акти права ЄС у галузі фінансових послуг містяться у Главі 6 ("Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля") Розділу IV ("Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею") цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 12 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 13
Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит
1. Визнаючи важливість комплексного застосування ефективних правил та методики у сферах законодавства щодо заснування та діяльності компаній, корпоративного управління, а також щодо бухгалтерського обліку та аудиту, з метою створення повноцінно функціонуючої ринкової економіки та задля стимулювання торгівлі, Сторони домовилися співробітничати:
a) з питань захисту прав акціонерів, кредиторів та інших заінтересованих сторін відповідно до вимог ЄС у цій сфері згідно з Додатком ХХХІV до цієї Угоди;
b) щодо впровадження на національному рівні відповідних міжнародних стандартів та поступового наближення до права ЄС у сфері бухгалтерського обліку та аудиту згідно з Додатком XXXV до цієї Угоди;
c) з питань подальшого розвитку політики корпоративного управління відповідно до міжнародних стандартів, а також поступового наближення до правил та рекомендацій ЄС у цій сфері згідно з Додатком XXXVІ до цієї Угоди.
2. Сторони спрямовують свою діяльність на обмін інформацією та досвідом щодо існуючих систем та відповідних нововведень в зазначених сферах. Крім того, Сторони намагаються покращити обмін інформацією між національним реєстром України та бізнес-реєстрами держав-членів ЄС.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 13 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 14
Інформаційне суспільство
Сторони зміцнюють своє співробітництво щодо розвитку інформаційного суспільства на користь приватних осіб і бізнесу через забезпечення загальнодоступності інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та через кращу якість послуг за доступними цінами. Це також полегшить доступ до ринків послуг електронних комунікацій, що сприятиме конкуренції та надходженню інвестицій в цю галузь.
Співробітництво має на меті імплементацію національних стратегій інформаційного суспільства, розвиток всеохоплюючої нормативно-правової бази для електронних комунікацій та розширення участі України у дослідній діяльності ЄС у сфері ІКТ.
Співробітництво охоплює такі сфери:
a) сприяння широкосмуговому доступу, поліпшення безпеки мереж та широкому використанню ІКТ приватними особами, бізнесом та адміністративними органами шляхом розвитку локальних ресурсів Інтернет і впровадження онлайн-послуг, зокрема електронного бізнесу, електронного уряду, електронної охорони здоров’я і електронного навчання;
b) координацію політик у галузі електронних комунікацій з метою оптимального використання радіоспектру і забезпечення функціональної сумісності мереж України та ЄС;
c) посилення незалежності та адміністративної спроможності національного регулятора у галузі зв’язку з метою забезпечення його здатності вживати відповідні регуляторні заходи та впроваджувати свої рішення і всі відповідні норми, а також гарантування добросовісної конкуренції на ринках. Національний регулятор у галузі зв’язку повинен співробітничати з органом з питань конкуренції щодо моніторингу цих ринків;
d) сприяння спільним проектам досліджень у сфері ІКТ в межах наступної Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020".
Сторони обмінюються інформацією, найкращою практикою та досвідом, здійснюють спільні заходи з метою розвитку всеохоплюючої нормативно-правової бази та забезпечення ефективного функціонування та неспотвореної конкуренції на ринках електронних комунікацій.
Сторони заохочують співробітництво між національним регулятором у галузі зв’язку України та національними регуляторами ЄС.
1. Сторони сприяють поступовому наближенню до права i нормативно-правової бази ЄС у галузі регулювання інформаційного суспільства і електронних комунікацій.
2. Відповідні положення, а також acquis ЄС щодо інформаційного суспільства і електронних комунікацій, визначені у Доповненні XVII-3 ("Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг") до Глави 6 ("Заснування підприємств, торгівля послугами та електронна торгівля") Розділу IV ("Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею") цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 14 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 15
Політика з питань аудіовізуальної галузі
1. Сторони здійснюють співробітництво з метою просування аудіовізуальної галузі в Європі та заохочення спільного виробництва у галузі кінематографії та телебачення.
2. Співробітництво може включати, inter alia, питання підготовки журналістів та інших працівників медіа-сфери, як друкованих, так і електронних видань, а також питання підтримки засобів масової інформації (громадських і приватних), з метою посилення їхньої незалежності, професіоналізму та зв’язків з іншими європейськими ЗМІ відповідно до європейських стандартів, зокрема стандартів Ради Європи.
Поступове наближення до права та нормативно-правової бази ЄС, а також міжнародних правових документів у сфері політики з питань аудіовізуальної галузі буде здійснюватися, зокрема, як визначено у Додатку XXXVIІ до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 15 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Сторони співробітничають у галузі туризму з метою зміцнення розвитку конкурентоспроможної туристичної галузі як генератора економічного зростання і стимулювання економіки, зайнятості та валютних надходжень.
1. Співробітництво на двосторонньому, регіональному та європейському рівнях ґрунтуватиметься на таких принципах:
a) повага самобутності та інтересів місцевих громад, особливо у сільській місцевості;
b) важливість культурної спадщини;
c) чітка взаємодія між туризмом та захистом навколишнього середовища.
2. Відповідні положення стосовно туроператорів зазначені у Главі 6 ("Заснування підприємств, торгівля послугами та електронна торгівля") Розділу IV ("Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею") цієї Угоди. Відповідні положення стосовно переміщення осіб зазначені у статті 19 цієї Угоди.
Співробітництво зосереджується на таких напрямах:
a) обміні інформацією, найкращими практиками, досвідом та передачі "ноу-хау", зокрема інноваційних технологій;
b) встановленні стратегічного партнерства між державними, приватними та суспільними інтересами з метою забезпечення сталого розвитку туризму;
c) просуванні та розвитку туристичних продуктів і ринків, інфраструктури, людських ресурсів та інституційних структур;
d) розвитку та імплементації ефективних політик і стратегій, зокрема відповідних правових, адміністративних та фінансових аспектів;
e) навчанні спеціалістів з туризму, а також нарощенні потенціалу в галузі туризму з метою підвищення стандартів якості надання туристичних послуг;
f) розвитку і сприянні туризму на основі місцевих громад.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 16 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 17
Сільське господарство та розвиток сільських територій
Сторони співробітничають з метою сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій, зокрема шляхом поступового зближення політик та законодавства.
Співробітництво між Сторонами у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій охоплює, inter alia, такі сфери:
a) сприяння взаємному розумінню політик у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій;
b) посилення адміністративних спроможностей на центральному та місцевому рівнях щодо планування, оцінки та реалізації політики;
c) заохочення сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва, з урахуванням необхідності захисту навколишнього середовища і тварин, зокрема поширення застосування методів органічного виробництва й використання біотехнологій, inter alia шляхом впровадження найкращих практик у цих сферах;
d) обмін знаннями та найкращими практиками щодо політики розвитку сільських територій з метою сприяння економічному добробуту сільських громад;
e) покращення конкурентоспроможності сільськогосподарської галузі та ефективності і прозорості ринків, а також умов для інвестування;
f) поширення знань шляхом проведення навчальних та інформаційних заходів;
g) сприяння інноваціям шляхом проведення досліджень та просування системи дорадництва до сільськогосподарських виробників;
h) посилення гармонізації з питань, які обговорюються в рамках міжнародних організацій;
i) обмін найкращими практиками щодо механізмів підтримки політики у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій;
j) заохочення політики якості сільськогосподарської продукції у сферах стандартів продукції, вимог щодо виробництва та схем якості.
З метою здійснення вищезазначеного співробітництва й без шкоди для Розділу IV ("Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею") цієї Угоди Сторони підтримують поступове зближення та гармонізацію з відповідним правом та регуляторними стандартами ЄС, зокрема з тими, що визначені у Додатку XXXVIIІ до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 17 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 18
Політика у галузі рибальства та морська політика
Частина 1
Політика у галузі рибальства
1. Сторони співробітничають у взаємовигідних сферах спільного інтересу в галузі рибальства, зокрема збереження та управління водними живими ресурсами, інспектування та контроль, збір даних і боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.
2. Це співробітництво включає повагу до їхніх міжнародних зобов’язань, що стосуються управління та збереження водних живих ресурсів.
Сторони здійснюють спільні заходи, обмінюються інформацією та надають одна одній підтримку з метою заохочення:
a) належного управління та найкращих практик в управлінні рибальством з метою забезпечення збереження та управління рибними запасами у спосіб, який забезпечує сталість таких запасів та ґрунтується на екосистемному підході;
b) відповідального рибальства та управління рибним господарством, які відповідають принципам сталого розвитку, задля збереження рибних запасів та екосистем у здоровому стані;
c) співробітництва у рамках регіональних організацій з управління рибальством (РОУР).
З урахуванням положень статті 408 цієї Угоди та беручи до уваги найкращий науковий досвід, Сторони зміцнюють співробітництво та координацію своєї діяльності в галузі управління та збереження водних живих ресурсів у Чорному морі. Сторони заохочують ширше міжнародне співробітництво в Чорному морі з метою розвитку відносин в межах відповідних РОУР.
Сторони підтримують ініціативи, зокрема взаємний обмін досвідом та надання підтримки, з метою забезпечення впровадження політики сталого рибальства, що ґрунтується на пріоритетних напрямах в acquis ЄС у цій сфері, зокрема:
a) управлінні водними живими ресурсами, рибальськими зусиллями та технічними заходами;
b) перевірці й контролі рибальської діяльності шляхом використання необхідного обладнання для спостереження, зокрема системи моніторингу суден, а також на розбудові відповідних адміністративних та судових структур, здатних застосовувати належні заходи;
c) узгодженому зборі даних про вилов, вивантаження, флот, біологічні та економічні дані;
d) управлінні риболовними потужностями, в тому числі функціонуючим реєстром риболовного флоту;
e) вдосконаленні ефективності ринків, зокрема шляхом просування організацій виробників, надання інформації споживачам, стандартів розміщення на ринку та простежуваності;
f) розвитку структурної політики у галузі рибальства, з особливою увагою до сталого розвитку прибережних громад.
Беручи до уваги співробітництво у сферах рибальства, транспорту, охорони навколишнього середовища та в інших політиках, пов’язаних з морською, Сторони також розвивають співробітництво щодо інтегрованої морської політики, зокрема шляхом:
a) просування інтегрованого підходу до морських справ, належного управління та обміну найкращими практиками використання морського простору;
b) створення рамок вирішення суперечностей між конкуруючими видами діяльності людини та управління їхнім впливом на морське середовище шляхом підтримки планування морського простору як інструменту, який сприяє покращенню процесу прийняття рішень;
c) підтримки сталого розвитку прибережних регіонів та морської промисловості як рушія економічного зростання та зайнятості, в тому числі шляхом обміну найкращою практикою;
d) підтримки стратегічних альянсів між галузями морської промисловості, службами, науковими інституціями, які спеціалізуються на морських та морегосподарських дослідженнях, включно зі створенням міжгалузевих морегосподарських кластерів;
e) докладання зусиль для покращення морської безпеки та заходів безпеки на морі, удосконалення транскордонного та міжгалузевого морського нагляду, спрямованого на вирішення зростаючих ризиків, спричинених інтенсивним морським рухом, робочими викидами суден, нещасними випадками на морі та незаконною діяльністю, ґрунтуючись на досвіді Координаційно-інформаційного центру в м. Бургас;
f) встановлення регулярного діалогу та сприяння різноманітним мережам між заінтересованими сторонами.
a) обмін інформацією, найкращими практиками, досвідом та передачу морського "ноу-хау", зокрема інноваційних технологій у морській галузі;
b) обмін інформацією та найкращими практиками щодо можливостей фінансування проектів, в тому числі державно-приватне партнерство;
c) посилення співробітництва між Сторонами в рамках відповідних міжнародних морських форумів.
Частина 3
Постійний діалог з питань рибальства та морської політики
Постійний діалог між Сторонами відбуватиметься з питань, охоплених Частинами 1 і 2 Глави 18 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Беручи до уваги транскордонний характер басейну ріки Дунай та його історичну важливість для прибережних громад, Сторони:
a) сприяють виконанню Україною та державами-членами ЄС їхніх міжнародних зобов’язань у сферах судноплавства, рибальства, охорони навколишнього середовища, зокрема водних екосистем, у тому числі збереження живих водних ресурсів з метою досягнення сприятливого екологічного стану, а також за іншими відповідними напрямами людської діяльності;
b) підтримують, коли це необхідно, ініціативи з розвитку двосторонніх та багатосторонніх угод та домовленостей з метою заохочення сталого розвитку, а також звертаючи особливу увагу на дотримання традиційного способу життя прибережних громад та ведення економічної діяльності шляхом комплексного використання басейну ріки Дунай.
Глава 20
Захист прав споживачів
Сторони співробітничають з метою забезпечення високого рівня захисту прав споживачів та досягнення сумісності між їхніми системами захисту прав споживачів.
З метою досягнення зазначених цілей таке співробітництво, зокрема, включає:
a) сприяння обміну інформацією щодо систем захисту прав споживачів;
b) застосування експертизи щодо правового та технічного потенціалу у цій сфері з метою впровадження відповідних систем законодавства та ринкового нагляду;
c) удосконалення інформації, що надається споживачам;
d) навчання представників органів влади та інших представників інтересів споживачів;
e) заохочення розвитку незалежних асоціацій споживачів та контактів між представниками споживачів.
Україна поступово наближає своє законодавство до acquis ЄС відповідно до Додатка XXXІХ до цієї Угоди, при цьому уникаючи створення бар’єрів у торгівлі.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 20 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 21
Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей
Беручи до уваги Главу 13 ("Торгівля і сталий розвиток") Розділу IV ("Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею") цієї Угоди, Сторони посилюють діалог та співробітництво щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації.
Співробітництво у сферах, визначених у статті 419 цієї Угоди, передбачає досягнення таких цілей:
a) покращення якості людського життя;
b) протистояння спільним викликам, зокрема глобалізації та демографічним змінам;
c) збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці;
d) сприяння розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформуванні ринку праці;
e) сприяння створенню на ринку праці таких умов, які б поєднували гнучкість та захищеність;
f) сприяння впровадженню активних заходів на ринку праці та підвищення ефективності служб зайнятості з метою задоволення потреб на ринку праці;
g) стимулювання розвитку ринків праці, що сприяють залученню малозабезпечених осіб;
h) зменшення обсягів неформальної економіки шляхом трансформації нелегальної зайнятості;
i) покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, зокрема шляхом проведення навчання і тренінгів з питань охорони здоров’я та безпеки праці, сприяння реалізації превентивних заходів, попередження ризиків великих аварій та управління токсичними хімічними речовинами, а також обмін доброю практикою та результатами досліджень в цій сфері;
j) посилення рівня соціального захисту та модернізації систем соціального захисту, зокрема щодо якості, доступності та фінансової стабільності;
k) скорочення бідності та посилення соціальної єдності;
l) забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень;
m) подолання дискримінації в усіх її формах та проявах;
n) посилення можливостей соціальних партнерів та сприяння соціальному діалогу.
Сторони сприяють залученню всіх заінтересованих сторін, зокрема соціальних партнерів та організацій громадянського суспільства, у контексті впровадження реформ в Україні та співробітництва між Сторонами згідно із цією Угодою.
Сторони сприяють встановленню корпоративної соціальної відповідальності та звітності, а також заохочують ведення соціально відповідальної господарської діяльності, яка пропагується Глобальним договором ООН 2000 року, Тристоронньою декларацією МОП щодо засад, котрі стосуються багатонаціональних корпорацій та соціальної політики 1977 року, зі змінами і доповненнями, внесеними у 2006 році, та Керівними принципами ОЕСР для багатонаціональних підприємств 1976 року, зі змінами і доповненнями, внесеними у 2000 році.
Сторони докладають зусиль для посилення співробітництва у сфері зайнятості та соціальної політики в рамках усіх відповідних регіональних, багатосторонніх та міжнародних форумів і організацій.
Україна забезпечує поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, як зазначено у Додатку ХL до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 21 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Сторони розвивають співробітництво в галузі охорони здоров’я з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання.
1. Співробітництво, зокрема, охоплює такі сфери:
a) зміцнення системи охорони здоров’я України та її потенціалу, зокрема шляхом впровадження реформ, подальшого розвитку первинної медико-санітарної допомоги та навчання персоналу;
b) попередження і контроль над інфекційними хворобами, такими як ВІЛ/СНІД і туберкульоз, підвищення готовності до ризику спалахів високо патогенних хвороб та імплементацію Міжнародних медико-санітарних правил;
c) попередження та контроль за неінфекційними хворобами шляхом обміну інформацією та найкращими практиками, пропагування здорового способу життя, визначення основних детермінант здоров’я та проблем в галузі охорони здоров’я, наприклад здоров’я матері і дитини, психічне здоров’я, алкогольна, наркотична та тютюнова залежність, зокрема імплементацію Рамкової конвенції з контролю над тютюном 2003 року;
d) якість та безпечність субстанцій людського походження, зокрема крові, тканини та клітин;
e) інформація та знання в галузі охорони здоров’я, у тому числі керуючись підходом "охорона здоров’я у всіх політиках держави".
2. Із цією метою Сторони обмінюються інформацією та найкращими практиками і здійснюють інші спільні заходи, в тому числі в рамках підходу "охорона здоров’я у всіх політиках" та поступової інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я.
Україна поступово наближує своє законодавство та практику до принципів acquis ЄС, зокрема у сфері інфекційних хвороб, служб крові, трансплантації тканин і клітин, а також тютюну. Перелік відповідних актів acquis ЄС визначено у Додатку XLІ до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 22 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 23
Освіта, навчання та молодь
Повною мірою поважаючи обов’язки Сторін щодо змісту навчання та організації освітніх систем, а також їхнє культурне та мовне розмаїття, Сторони сприяють розвитку співробітництва в галузі освіти, навчання та молодіжної політики з метою покращення взаєморозуміння, активізації міжкультурного діалогу та посилення знань щодо відповідних культур.
Сторони зобов’язуються активізувати співробітництво в галузі вищої освіти, зокрема, з метою:
a) реформування та модернізації систем вищої освіти;
b) сприяння зближенню у сфері вищої освіти, яке відбувається в рамках Болонського процесу;
c) підвищення якості та важливості вищої освіти;
d) поглиблення співробітництва між вищими навчальними закладами;
e) розширення можливостей вищих навчальних закладів;
f) активізації мобільності студентів та викладачів;
g) увага приділятиметься співробітництву в галузі освіти з метою спрощення доступу до отримання вищої освіти.
Сторони здійснюють заходи, спрямовані на активізацію обміну інформацією, практикою та досвідом, для заохочення більш тісного співробітництва в галузі професійно-технічної освіти та навчання, зокрема з метою:
a) розвитку систем професійно-технічної освіти та навчання, подальшого підвищення кваліфікації протягом трудової діяльності/життя, що відповідає реаліям в контексті змін на ринку праці;
b) створення національних механізмів з метою покращення прозорості та визнання кваліфікацій та компетенцій, використовуючи, коли це можливо, досвід ЄС.
Сторони вивчають можливості розвитку співробітництва в інших сферах, зокрема у сфері середньої освіти, дистанційного навчання та освіти протягом життя.
Сторони домовилися заохочувати поглиблення співробітництва та обмін досвідом в галузі молодіжної політики та неформальної освіти для молоді, що спрямовано на:
a) сприяння інтеграції молоді в суспільство загалом, заохочуючи її активну громадську позицію та ініціативність;
b) сприяння молоді в отриманні знань, навичок та професійних умінь поза освітньою системою, зокрема волонтерство, та визнання цінності такого досвіду;
c) активізацію співробітництва з третіми країнами;
d) розвиток співробітництва між молодіжними організаціями в Україні, ЄС та його державах-членах;
e) просування здорового способу життя, з особливим акцентом на молоді.
Сторони здійснюють співробітництво з урахуванням положень рекомендацій, перелічених у Додатку XLIІ до цієї Угоди.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 23 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Сторони зобов’язуються сприяти співробітництву в галузі культури з метою покращення взаєморозуміння та розширення культурних обмінів, а також мобільності об’єктів мистецтва та митців України та ЄС.
Сторони заохочують міжкультурний діалог між окремими особами та організаціями, які представляють інтереси громадянського суспільства та культурних закладів України та ЄС.
Сторони тісно співробітничають у рамках відповідних міжнародних форумів/організацій, зокрема Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Ради Європи (РЄ), з метою, inter alia, розвитку культурного розмаїття, збереження і оцінки культурної та історичної спадщини.
Сторони докладають зусиль для розвитку постійного діалогу в галузі культури з метою сприяння розвитку культурної індустрії в Україні та ЄС. Задля досягнення цієї мети Сторони впроваджують належним чином положення Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року.
Глава 25
Співробітництво у сфері спорту та фізичної культури
1. Сторони співробітничають у галузі спорту та фізичної культури з метою сприяння розвитку здорового способу життя серед людей різного віку, просування соціальних функцій та освітніх цінностей спорту, а також боротьби із загрозами для спорту, наприклад з допінгом, договірними матчами, расизмом та насильством.
2. Співробітництво, зокрема, включає обмін інформацією та гарною практикою за такими напрямами:
a) популяризація фізичної культури і спорту через освітню систему у взаємодії з державними установами та недержавними організаціями;
b) заняття спортом та фізична культура як спосіб сприяння здоровому способу життя та загальному процвітанню;
c) підвищення рівня національної компетенції та вдосконалення системи кваліфікацій у галузі спорту;
d) інтеграція людей з розумовими та фізичними вадами через заняття спортом;
f) боротьбa з договірними матчами;
g) безпека під час великих міжнародних спортивних подій.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 25 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 26
Співробітництво з питань громадянського суспільства
Сторони заохочують співробітництво з питань громадянського суспільства з метою досягнення таких цілей:
a) зміцнення контактів та взаємного обміну досвідом між усіма секторами громадянського суспільства в Україні та державах-членах ЄС;
b) залучення організацій громадянського суспільства до реалізації цієї Угоди, зокрема моніторингу її виконання, а також до розвитку двосторонніх відносин Україна - ЄС;
c) забезпечення кращої обізнаності та розуміння щодо України в державах-членах ЄС, зокрема її історії та культури;
d) забезпечення кращої обізнаності та розуміння щодо Європейського Союзу в Україні, зокрема його базових цінностей, функціонування та політик.
Сторони сприяють діалогу та співробітництву між учасниками громадянського суспільства з обох сторін як невід’ємної частини відносин між Україною та ЄС, шляхом:
a) зміцнення контактів та взаємного обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства в Україні та державах-членах ЄС, зокрема проведення професійних семінарів, підвищення кваліфікації тощо;
b) сприяння процесу інституційної розбудови та консолідації організацій громадянського суспільства, у тому числі, серед іншого, лобістській діяльності, неформальному спілкуванню, візитам і семінарам тощо;
c) забезпечення поінформованості українських представників щодо організації в рамках ЄС консультацій та діалогу між соціальними і громадськими партнерами з метою залучення громадянського суспільства до політичного процесу в Україні.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 26 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 27
Транскордонне та регіональне співробітництво
Сторони сприяють взаєморозумінню та двосторонньому співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема багаторівневого управління та партнерства, з особливим наголосом на розвитку відсталих територій та на територіальному співробітництву, при цьому створюючи канали зв’язку та активізуючи обмін інформацією між національними, регіональними та місцевими органами влади, соціально-економічними утвореннями та представниками громадянського суспільства.
Сторони підтримують та посилюють залучення місцевих та регіональних органів влади до транскордонного та регіонального співробітництва та відповідних управлінських структур з метою посилення співробітництва шляхом створення сприятливої законодавчої бази, підтримки та нарощування потенціалу розвитку, а також забезпечення зміцнення транскордонних та регіональних економічних зв’язків та ділового партнерства.
Сторони зміцнюють та заохочують розвиток таких складових транскордонного та регіонального співробітництва, як, inter alia, транспорт, енергетика, комунікаційні мережі, культура, освіта, туризм, охорона здоров’я та інших сфер, охоплених цією Угодою, які містять елементи транскордонного та регіонального співробітництва. Сторони, зокрема, сприяють розвитку транскордонного співробітництва щодо модернізації, забезпечення обладнанням та координації роботи служб надання допомоги за умов надзвичайних ситуацій.
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 27 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") цієї Угоди.
Глава 28
Участь у програмах та агентствах Європейського Союзу
Україні надається можливість брати участь у роботі агентств ЄС, діяльність яких пов’язана з реалізацією цієї Угоди, а також інших агентств ЄС, якщо їхні установчі документи це дозволяють та відповідно до умов цих установчих документів. Україна укладає окремі угоди з ЄС з метою забезпечення своєї участі у кожному такому агентстві та визначення розміру її фінансового внеску.
Україні надається можливість брати участь у всіх поточних та майбутніх програмах Союзу, відкритих для України згідно з відповідними положеннями, якими запроваджуються ці програми. Участь України у програмах Союзу відбувається відповідно до положень, викладених у Протоколі III про Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом про загальні принципи участі України в програмах Союзу 2010 року, що додається.
Сторона ЄС інформує Україну в разі створення нових агентств ЄС та нових програм ЄС, а також щодо змін в умовах участі у програмах ЄС та агентствах, зазначених у статтях 450 та 451 цієї Угоди.