РОЗДІЛ VI
ДОМОВЛЕНОСТІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 32: Взаємна допомога
1. Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс.
2. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Стаття 33: Перевірка підтверджень походження
1. Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
2. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.
3. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.
4. Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.
5. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
6. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Стаття 34: Вирішення спорів
Якщо у зв’язку з процедурами перевірки, вказаними в статті 33 цього Протоколу, між митними органами, що надіслали запит про перевірку, і митними органами, відповідальними за здійснення цієї перевірки, виникають спори, які не можуть бути вирішені, або якщо постає питання про тлумачення цього Протоколу, Сторони повинні звернутися до Комітету з питань торгівлі.
У всіх випадках вирішення спорів між імпортером і митними органами країни імпорту має бути здійснено відповідно до законодавства цієї країни.
Стаття 35: Стягнення
Стягнення накладатимуться на кожну особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів.
Стаття 36: Вільні зони
1. Європейський Союз і Україна повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари, продаж яких підпадає під дію підтвердження походження, що перевозяться через вільні зони, розташовані на їхній території, не були замінені іншими товарами або піддані обробці, крім звичайних операцій, спрямованих на запобігання їх псуванню.
2. Як виняток з положень, що містяться в пункті 1 цієї статті, якщо товари, які походять з Європейського Союзу або України, ввозяться у вільну зону із застосуванням підтвердження походження і піддаються обробці, відповідні органи повинні на запит експортера видати новий сертифікат з перевезення товару EUR.1, якщо обробку було здійснено відповідно до положень цього Протоколу.