ДОДАТОК XXVI - ДО ГЛАВИ 1 «Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику»

ДОДАТОК XXVI

ДО ГЛАВИ 1 «СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЯДЕРНУ ЕНЕРГЕТИКУ»

РОЗДІЛУ V «ЕКОНОМІЧНЕ І ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО»

  1. Україна та ЄС встановлюють «Механізм раннього попередження» з метою закріплення практичних заходів, спрямованих на попередження та швидке реагування на надзвичайні ситуації чи загрозу надзвичайної ситуації. Це передбачає ранню оцінку потенційних ризиків та проблем, пов’язаних з попитом та пропозицією на природний газ, нафту чи електричну енергію та попередження і швидку реакцію у випадку надзвичайної ситуації чи загрози надзвичайної ситуації.
  2. Для цілей цього Додатка надзвичайна ситуація – це ситуація, яка спричиняє значний збій / фізичну зупинку у постачанні природного газу, нафти чи електроенергії між Україною та Європейським Союзом.
  3. Для цілей цього Додатка координаторами є Міністерство енергетики України та Член Європейської Комісії, відповідальний за енергетику.
  4. Рання оцінка потенційних ризиків і проблем, пов’язаних з попитом та постачанням енергетичних товарів і продуктів, буде здійснюватися спільно двома Сторонами, зокрема у рамках Меморандуму про взаєморозуміння з питань співробітництва у галузі енергетики між Україною та Європейським Союзом від 1 грудня 2005 року, та про неї необхідно на постійній основі повідомляти координаторам.
  5. У разі виникнення у однієї із Сторін цієї Угоди усвідомлення надзвичайної ситуації або ситуації, яка у розумінні цієї Сторони може призвести до надзвичайної ситуації, така Сторона має невідкладно інформувати про це іншу Сторону.
  6. За обставин, викладених у пункті 5 цього Додатка, координатори повідомлять один одного у найкоротший строк щодо необхідності ініціювати Механізм раннього попередження. Повідомлення міститиме, inter alia, інформацію про визначених осіб, які уповноважені координаторами підтримувати постійний контакт один з одним.
  7. У разі повідомлення згідно з пунктом 6 цього Додатка кожна Сторона надасть іншій Стороні свою оцінку. Така оцінка міститиме визначення часових рамок, в межах яких загрозу надзвичайної ситуації або надзвичайну ситуацію може бути ліквідовано. Обидві Сторони повинні оперативно реагувати на оцінку, надану іншою Стороною, та доповнювати її доступною додатковою інформацією.
  8. Якщо одна із Сторін не в змозі адекватно оцінити або відреагувати на   оцінку іншої Сторони щодо ситуації або передбачуваних часових рамок, у межах яких загрозу надзвичайної ситуації або надзвичайну ситуацію може бути ліквідовано, відповідний координатор може звернутися з пропозицією провести консультації, які повинні початися у період часу, що не перевищує 3 днів з дати відправки повідомлення, передбаченого в пункті 6 цього Додатка. Такі консультації проводяться через Групу експертів, що складається з представників, уповноважених координаторами. Консультації спрямовані на:
  • розробку загальної оцінки ситуації і можливого подальшого розвитку подій;
  • розробку рекомендацій щодо ліквідації загрози надзвичайної ситуації або подолання надзвичайної ситуації;
  • розробку рекомендацій за спільним планом дій Сторін з метою зведення до мінімуму впливу надзвичайної ситуації та, якщо можливо, подолання надзвичайної ситуації, включаючи можливість заснування Спеціальної групи моніторингу.
  1. Консультації, спільні оцінки та запропоновані рекомендації повинні базуватися на принципах прозорості, недискримінаційності та пропорційності.
  2. Координатори в межах своєї компетенції будуть працювати для усунення загрози надзвичайної ситуації або подолання надзвичайної ситуації з урахуванням рекомендацій, що були розроблені під час консультацій.
  3. Група експертів, зазначена у пункті 8 надасть координаторам звіт про свою діяльність відразу після впровадження будь-якого узгодженого плану дій.
  4. У випадку виникнення надзвичайної ситуації координатори можуть створити Спеціальну групу моніторингу для вивчення поточних обставин і розвитку подій та об’єктивної їх фіксації. До складу Групи входитимуть:
  • представники обох Сторін;
  • представники енергетичних компаній Сторін;
  • представники міжнародних енергетичних організацій, запропоновані та спільно затверджені Сторонами;
  • незалежні експерти, запропоновані та спільно затверджені Сторонами.
  1. Спеціальна група моніторингу повинна невідкладно розпочати свою роботу і повинна функціонувати, у разі необхідності, до повного вирішення надзвичайної ситуації. Рішення про припинення роботи Спеціальної групи моніторингу приймається спільно координаторами.
  2. Починаючи з дати виявлення обставин, визначених у пункті 5, і до завершення процедури для застосування Механізму раннього попередження, а також до усунення загрози надзвичайної ситуації або вирішення надзвичайної ситуації, Сторони робитимуть усе від них залежне для мінімізації негативних наслідків для іншої Сторони. Обидві Сторони співпрацюватимуть з метою досягнення термінового вирішення питання у дусі прозорості. Сторони будуть утримуватися від будь-яких дій, які не стосуються поточної надзвичайної ситуації, що можуть створити або поглибити негативні наслідки для постачання природного газу, нафти або електроенергії між Україною та Європейським Союзом.
  3. Кожна Сторона незалежно несе витрати, пов’язані з діями у рамках цієї статті.
  4. Сторони дотримуватимуться конфіденційності усієї інформації, якою вони обмінюються, що була визначена як конфіденційна. Сторони вживатимуть усіх необхідних заходів для захисту конфіденційної інформації на основі відповідних юридичних та нормативних актів України або Європейського Союзу та / або його держав-членів, а також відповідно до прийнятних міжнародних угод і конвенцій.
  5. Сторони можуть запросити, за взаємною згодою, представників третьої сторони для участі у консультаціях та моніторингу, про які йдеться у пунктах 8 та 12.
  6. Сторони можуть погодитися адаптувати положення цього Додатка з погляду на утворення механізму раннього попередження між ними та іншими сторонами.
  7. Порушення цього механізму не може слугувати основою для процедур вирішення спорів в рамках цієї Угоди. Більше того, Сторона не повинна посилатися або надавати як доказ в таких процедурах вирішення спорів:
  • позиції або пропозиції, зроблені іншою Стороною в ході процедури, або
  • той факт, що інша Сторона заявила про свою готовність прийняти рішення щодо надзвичайної ситуації, що є предметом цього механізму.