Участь у Європейській зеленій угоді синхронізує Україну та ЄС - Кулеба 

Уряд створив міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках “Європейської зеленої угоди” (European Green Deal). Групу очолив Віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської комісії “Європейська зелена угода” та посадовий склад Кабінет Міністрів ухвалив сьогодні, 24 січня.

 

 

Європейська зелена угода – це магістральний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя. Йдеться про комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах. 

“Україна має долучитися до формування Європейської зеленої угоди як повноцінний гравець і стати невід’ємною частиною європейської політики у цій сфері. Для українців це означатиме енергетичну безпеку, чисте довкілля, справедливу економіку та зрештою нижчі платіжки за енергію”, – сказав Віцепрем'єр Дмитро Кулеба.

 

 

За його словами, Україна має всі складові успіху для участі у Європейській зеленій угоді: динамічний ринок відновлюваної енергетики, інфраструктуру для транспортування альтернативних енергоносіїв, великі європейські амбіції нового уряду і готовність зробити їх дійсністю. 

Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань. Серед основних завдань робочої групи:

  • сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки;

  • забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян;

  • підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами:

  • зменшення викидів парникових газів;

  • розвиток сфери використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;

  • розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, створення передумов смарт-мобільності;

  • зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів;

  • збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі;

  • запобігання та скорочення промислового забруднення;

  • залучення “зелених” інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію;

  • сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми;

  • застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, інтернету речей, стандартів зв’язку, мобільних мереж, та їх впливу на довкілля з метою сприяння переходудо низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;

  • запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність;

  • сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва;

  • запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів;

  • удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, подолання  енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату;

  • підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату;

  • розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату.

Наступного тижня на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі будуть обговорювати, зокрема, і питання співпраці за Європейською зеленою угодою.

Українська сторона пропонує започаткувати кліматичний діалог високого рівня.