Генеральний прокурор Ірина Венедіктова та Генеральний директор OLAF Вілле Італа підписали угоду про адміністративне співробітництво. Цей документ укладений в контексті Угоди про асоціацію та створює правову підставу для спільної роботи двох органів у боротьбі з шахрайством та іншою незаконною діяльністю проти фінансових інтересів ЄС.
«Налагоджуючи співпрацю з такими структурами як Інтерпол, Європол та Європейське бюро протидії шахрайству, ми розширюємо можливості для ефективної роботи правоохоронних органів України та ЄС. Ми відкрили нову сторінку нашої співпраці, поглибивши обмін інформації з OLAF для спільної боротьби з шахрайством із коштами ЄС», − коментує Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Угода про адміністративне співробітництво дозволяє Офісу Генерального прокурора та OLAF ефективніше обмінюватися інформацією, дотримуючись правил щодо конфіденційності та захисту даних.
Довідково
Угоди OLAF про адміністративне співробітництво забезпечують практичну основу для співпраці з відповідними органами влади в країнах, що не входять до ЄС, а також з міжнародними організаціями. OLAF має близько 40 таких угод із партнерами по всьому світу. Місія OLAF полягає у виявленні, розслідуванні та припиненні шахрайства з коштами ЄС.
OLAF виконує свою місію шляхом:
- проведення незалежних розслідувань за фактами шахрайства та корупції, пов’язаних із коштами ЄС, з метою забезпечення використання усіх коштів платників податків ЄС у проєктах, які дозволять створити робочі місця та сприяти зростанню в Європі;
- сприяння зміцненню довіри громадян до інституцій ЄС шляхом розслідування серйозних порушень з боку персоналу ЄС та інституцій ЄС;
- розробки обґрунтованої політики ЄС щодо боротьби з шахрайством.
У своїй незалежній слідчій функції OLAF може розслідувати справи, пов’язані з шахрайством, корупцією та іншими правопорушеннями, що зачіпають фінансові інтереси ЄС, стосовно:
- усіх видатків ЄС: cтруктурні фонди, фонди розвитку аграрної політики та сільських районів, прямі витрати та зовнішня допомога;
- деяких сфер доходів ЄС, переважно митних зборів;
- підозр у серйозних порушеннях з боку персоналу ЄС та інституцій ЄС.