Багато років Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня працювала неефективно: фактично лікарі не відповідали за результати амбулаторного лікування, батьки малих пацієнтів зверталися до будь-якого вузького спеціаліста і лікування могло тривати дуже довго, адже система була побудована на зацікавленні лікарів у хворому пацієнті.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася, адже медична реформа поклала в основу медичної допомоги первинну ланку системи, яка базується на інституті «сімейного лікаря», дала змогу змінити принципи фінансування лікарні, перетворивши її у комунальне некомерційне підприємство. В 2018-2019 роках Тернопільська міська дитяча лікарня уклала більше 45 тисяч декларацій із сімейними лікарями, запрацювала електронна система з виписки рецептів.
Загальний обсяг витрат на охорону здоров’я в Україні – пацієнтів і держави разом – відповідає середньому показнику в багатьох країнах Європи. Однак багато років медичне обслуговування залишалось безоплатним тільки на папері. Більшість українців «дякують» за лікування - сплачують в кишеню лікареві чи у вигляді так званого «благодійного внеску» (насправді – обов’язкового).
Крім того, кошти, що є в системі, використовуються неефективно. Попри те, що українці роблять внесок на медицину щороку у розмірі близько 3 млрд грн через податки, десятки тисяч українських сімей зазнають фінансового краху внаслідок хвороби, оскільки мусять самостійно оплачувати дороговартісне лікування.
Медична реформа в нашій державі розпочалася в 2016 році, коли Уряд ухвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні, а в 2017 році Верховна Рада прийняла Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який набрав чинності 30 січня 2018 року. Міністерство охорони здоров’я заклало основні етапи і дати реформи: автономізація медичних закладів, створення Національної служби здоров’я (НСЗУ), підключення до електронної системи охорони здоров’я, вільний вибір лікаря, перехід до нової системи фінансування всіх закладів усіх рівнів надання медичної допомоги за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», програма «Доступні ліки», реформування швидкої медичної допомоги, програма «Безкоштовна діагностика». Метою медичної реформи є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти та забезпечення гідної оплати праці лікарів.
Активно здійснює процеси реформування медичний заклад Комунальне некомерційне підприємство (далі – НКП) «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня». Ця установа є комплексним лікувально-профілактичним закладом, до складу якого входять: центральна поліклініка; консультативно-діагностичне відділення; дошкільне відділення; шкільне відділення; підліткове відділення; відділення відновного лікування. Сьогодні НКП забезпечує надання кваліфікованої стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної допомоги для дитячого населення міста Тернополя. В лікувальному закладі працює 213 досвідчених лікарів.
Оскільки до складу лікарні входить поліклінічне відділення, то цього медичного закладу торкнулися процеси реформування і первинної, і вторинної ланок.
Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. У зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» у 2018 році було розпочато процес автономізації закладу, тобто перетворення його в некомерційне комунальне підприємство. На сьогодні лікарня повністю завершила цей процес.
Така автономізація дала змогу запровадити контрактну систему взаємовідносин. Це означає, що відносини відтепер регулюються договорами про медичне обслуговування населення з чітко визначеними параметрами фінансування результату. В межах зазначених договорів НСЗУ діятиме в інтересах пацієнтів (платників податків) як третя сторона-платник, а лікарня виступатиме як постачальники послуг.
Лікарня уклала угоду з Національною службою здоров’я, що дало змогу з квітня 2019 року перейти на більш ефективну модель фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Завдяки такій моделі заклад тепер отримує трирівневе фінансування: кошти із державного бюджету у вигляді субвенції, із бюджету міста, а також надходження від Національної служби здоров'я.
Протягом 2018-2019 років було укладено більше 45 тисяч декларацій із сімейними лікарями поліклінічного відділення лікарні. Також у цьому році в закладі запрацювала електронна система охорони здоров’я, лікарі почали виписувати електронні рецепти (поки що – за програмою «Доступні ліки»).
«Ми сьогодні єдиний в Західній Україні заклад, який має первинну дитячу мережу - дитячі поліклініки. І ми реально бачимо високу ефективність реформування первинної ланки. Вона полягає не тільки в кількості укладених декларацій (хоча сьогодні деклараціями вже охоплено 75% жителів Тернопільської області), а й у таких показниках як рівень смертності, кількість дитячих інфекційних захворювань. Там, де працює реформа, ефект кращий в рази, ніж там, де її немає», - констатує директор НКП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» Андрій Артимович.
Позитивними є і відгуки батьків маленьких пацієнтів: «Кваліфіковані лікарі, які до того ж є дуже привітними. Реальність перевершила очікування», - так відгукується Людмила Мельник про її враження від відвідування поліклініки. Сьогодні вона прийшла до закладу разом зі своєю донечкою Софійкою. «Ми записалися на прийом через електронну чергу. Це дуже зручно. Крім того, тут панує атмосфера затишку для дітей, у холі транслюють мультики, настрій діток покращується, вони відволікаються від тривожних думок».
Щодо вторинної ланки, то заклад самої лікарні також відчуває зміни. Якщо зараз фінансування надходить з державного до міського бюджету за певною формулою відповідно до кількості жителів міста, на яких розраховують ліжкомісця, то з 2020 року все зміниться. Кошти Національної служби здоров’я лікарня буде отримувати тільки в тому випадку, якщо буде готова надавати певні медичні послуги за спеціально затвердженими протоколами лікування. Для цього заклад повинен мати оснащення за певним переліком та, звісно, фахівців. Наприклад, одна з важливих умов - обладнання відділення невідкладної допомоги. Класичне приймальне відділення повинно мати палату інтенсивної терапії, лабораторію, УЗД, рентген-апарат та інше оснащення. Окремо є такі ж переліки щодо технічного оснащення всіх інших відділень. Вони прописані спеціальними нормативними документами. Тому сьогодні заклад активно модернізується, лікарі та адміністративний персонал проходять підвищення кваліфікації щодо адаптації до роботи в нових умовах.
«Не дивлячись на всі труднощі, можу сказати, що вибрано надзвичайно вдалу модель медичної реформи. До того, як вона мала втілюватися, я був одним із тих, хто переймав досвід прогресивних країн. Зокрема, я побував на семінарах і тренінгах в Прибалтійських країнах, у Польщі. Тому розумію, що ця реформа забезпечить реальний результат», - каже Андрій Артимович.
На його думку, медична реформа є вдалою тим, що насамперед відстоює інтереси пацієнтів. Пацієнт сьогодні перестає турбуватись про якість лікування, тому що в цьому дуже зацікавлені медичні заклади. У медичній реформі закладені механізми для розвитку, зі зростанням економіки буде розширюватись обсяг та номенклатура надання медичних послуг громадянам. А якість буде контролюватися пацієнтом, який прийде в той заклад, де надаються більш якісні послуги.
Джерело - інтернет-газета Тернопільщини ДОБА
Більше історій успіху реформ можна переглянути тут: https://bit.ly/325W9Ht
До збірки «Історії успіху реформ» увійшли 129 локальних історій з 12 областей України. Збірку випустив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми ЄС «Просування реформ в регіони».