Олена Фесенко: Євроінтеграція відкриває нові горизонти для науковців

FP7, EEN-Ukraine, HORIZON 2020, COSME – програми та проекти ЄС з мільйонними бюджетами для підтримки бізнесу та інновацій в Україні. У чому ж цінність таких проектів і як можна скористатися можливостями грантів? Про це в рамках інформаційної кампанії "Євроінтеграція: сила можливостей" розповідає науковець, яка вже п’ять років успішно працює з європейськими партнерами. Керівниця відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності Інституту фізики НАН України, координаторка проекту "Інноваційний менеджмент" та виконавиця проекту "TransFerr" HORIZON 2020 Олена Фесенко розпочала свою "грантову" історію у 2012 році з проекту "Nanotwinning" FP7.

Про роботу за кордоном

Якщо говорити про короткотермінове стажування, то варто їхати. Це можливість отримати нові знання, нову культуру спілкування в колективі, опанувати нові методики досліджень, почерпнути ідеї. Поїздка – це завжди невеличкий стрес, тому що ти повинен вийти зі звичної тобі зони комфорту, а також, окрім наукової роботи, повинен вирішувати низку побутових і інших технічних питань, вписатись в новий колектив та здобувати собі місце під сонцем. Але якщо говорити про довготермінову перспективу, треба розуміти, що знайти "постдок" позицію 6+ років після закінчення PhD програми дуже важко через велику конкуренцію. Крім того, "постдок" контракти, як правило, тривають по два роки. Це означає, що через кожні два роки ти з валізою в руках шукаєш щось нове, інколи вимушений займатись абсолютно новою тематикою, що заважає детально зосередитись і розвивати напрямок, який ти обрав. Якщо в тебе міняються як колективи, так і держави, важко за такої невизначеності працювати на довготривалу перспективу. Досягають успіху найкращі, цілеспрямовані, які здатні аналізувати і швидко реагувати на зовнішні виклики.

Про потреби українських науковців

Необхідно вирішити деякі гострі питання: створення сучасних лабораторій, прозоре конкурсне фінансування для молоді (зараз деякі спроби робляться в цьому напрямку, але їх недостатньо), наявність безкоштовних сучасних курсів, щоб молодь могла опановувати різні методи та напрямки досліджень. Наприклад, було б непогано, щоб експериментатори вивчали теоретичні методи, зокрема, програмування та різні розрахунки, а теоретики – експериментальні. Також держава має потурбуватись про соціальне забезпечення молодих науковців. Має бути створене конкуренте середовище, щоб кожен хотів ставати кращим і розумів, що залишаючись у науці, в тебе буде гідна зарплата та позиція в суспільстві, будуть перспективи побудови наукової кар'єри в Україні. Має працювати формула: якщо людина працює більше, вона і отримує більше.

Також має бути продумана система оцінювання виконання наукової роботи і ухвалення важливих колективних рішень. Наприклад, в Австрії на виборах ректора задіяні дві ради, одна з них складається із зовнішніх експертів, друга – на зразок Вченої ради, і ректором може стати лише та особа, кандидатура якої буде узгоджена двома радами.

Про участь у грантових програмах

Безперечно, треба брати участь у грантових програмах. Насамперед, для налагодження контактів, для пошуку нових наукових тем, для старту нових досліджень. Нині в українській науці негативною тенденцією є "витік" наукових кадрів за кордон. Молодих вчених тут, фактично, нічого не тримає. Використовуючи донорські програми, можна створювати наукові осередки і в Україні. Однак грант рано чи пізно закінчується і треба розуміти, з яким результатом працювати далі уже без сторонньої підтримки. Я вважаю, що грантові проекти – це такий собі каталізатор розвитку, початковий фундамент для майбутньої роботи, стартовий майданчик. Однак, треба бути готовим і до конкуренції! Виграти проекти із солідним бюджетом складно, але можливо. У будь-якому випадку необхідно вірити у свої сили, не боятись інвестувати свій час і зусилля, тому що участь у міжнародних програмах – це досвід, який неодмінно принесе результат.

Про залучення Інституту фізики НАНУ до програм ЄС

Інститут є координатором EEN-Ukraine. Цей проект складається з двох частин: EEN COSME та EEN HORIZON 2020. Саме наш Інститут залучений до проекту "Інноваційний менеджмент". Це спонукання бізнесу використовувати наукові технології, ідеї для покращення їхнього сервісу, створення нових продуктів тощо. Тут важливо, щоб бізнес інвестував саме в українську науку, а не в готові іноземні технології.

Крім того, використовуючи європейську платформу, інноваційний менеджмент дає можливість підприємствам порівняти себе з іншими учасниками окремого сектору бізнесу. Тут іде порівняння з європейською статистикою.