"Наші панелі прикрашають штаб-квартиру Facebook" - українець про створення успішного бізнесу

Щоб почати власний бізнес, вам з братами довелося взяти кредит?

- Ні, нам вистачило власних заощаджень, - відповідає Володимир Патис. - Основну частину стартового капіталу заробили, коли займалися нерухомістю в інтересах однієї зарубіжної інвестиційної компанії.

- Якщо не секрет, яку суму вклали тоді в справу?

- Близько 15 тисяч доларів. Орендували в селі приміщення, в якому колись розміщувалася  база колгоспної тракторної бригади. Купили і модернізували вживане устаткування компаній Німеччини та Італії, які добре зарекомендували себе. Спочатку самі працювали на виробництві. Молодший брат Любомир днював і ночував в цеху. Потім запросили робітників. Проаналізували, як подібні підприємства працюють в Європі, і використали їх досвід. Також скопіювали бізнес-модель однієї ізраїльської компанії, з якою доводилося співпрацювати (це досить поширена за кордоном практика).

Значну частину шпони закуповуємо за кордоном. Наприклад, зараз виконуємо замовлення для оформлення шпонованими панелями інтер'єрів і фасадів п'ятизіркового готелю Royal Beach в Ізраїлі. Шпон для цього відбирали в Лондоні.

- Які ще престижні замовлення на рахунку вашої фірми?

- Їх немало. Наприклад, нашими стінними панелями прикрасили штаб-квартиру компанії Facebook в Лондоні, стіни парламенту Молдови. Ми поставляли свою продукцію для готелю Hilton в Києві. У кінці 2016 року встолиці відкрився оновлений ЦУМ. Проект реконструкції цього торгового центру розробили в Німеччині. Високі вимоги пред'являлися до всього, у тому числі до дерев'яних панелей: шпона, якою вони покриті, має бути натуральною, мати певний тон. Усі примірювальні в ЦУМі оброблені нашими панелями.
Зазначу, що значна частина продукції, яку ми робимо, призначена для виготовлення меблів.

- Це елітні дорогі меблі?

- Зовсім ні, середнього цінового сегменту. Багато українських виробників використовують наші вироби, експортують зроблені з них столи, крісла, шафи по всьомусвіту, у тому числі в США і Австралію. 

- В чому секрет успіху вашого підприємства?

- В нас вузька спеціалізація, і в нашому сегменті ринку ми одні з кращих. Широкий споживач нас не знає. Поясню це на такому прикладі: якщо ви купуєте, скажімо, iPhone, ви ж не замислюєтеся над тим, хто розробив і зробив камеру для цього престижного смартфону. Те ж і в випадку з нами: купуючи класний стіл або шафу, ви не ставите питання, яка фірма виготовила шпоновані панелі для цих меблів.

Ми працюємо на совість, шукаємо клієнтів. А ще впровадили систему безперервних поліпшень Kaizen, створену у всесвітньо відомій японській компанії Toyota. Це ціла бізнес-філософія, яка допомагає вибудовувати планування, покращувати виробничу культуру і досягати успіху в бізнесі.

- Вчитися системі Kaizen їздили в Японію?

- Ні, в Луцьк. Там працює велика - дві з половиною тисячі співробітників - і успішна (експортує свою продукцію в 60 країн і має річний обіг 150 мільйонів євро) компанія "Модерн-експо", яка робить торгове устаткування. Вона впровадила в себе систему Kaizen, а потім відкрила школу, в якій підприємці і менеджери фірм можуть навчитися цій системі безперервних поліпшень. Ми є постачальниками "Модерн-експо", тому стали одними з перших слухачів її бізнес-школи.

- Як вашій фірмі вдалося вийти на ринки провідних країн Європи?

- Ми дуже до цього прагнули. Не лише заради того, щоб більше заробляти, продавати свою продукцію за валюту, мати декілька ринків збуту. Ще хотіли довести самим собі : ми випускаємо вироби світового рівня. На сьогодні український ринок залишається дуже нестабільним, особливо в меблевому секторі, тому наявність замовниківв Європі - це ще питання виживання фірми. На своєму прикладі ми довели, що не лише великі, але й дрібніші, як наше, підприємства можуть стати експортерами.

До речі, українцям давно пора позбавитися комплексу неповноцінності. Промисловцям нашої країни під силу створювати продукти, які можна продавати всюди у світі. На мою думку, максимально можливе збільшення експорту повинне стати для України національною ідеєю. Багато продаватимемо за кордон - станемо успішною країною.

І щодо заробляння валюти. Усі розуміють: щоб та чи інша фірма розвивалася, могла купувати нове устаткування і технології, потрібні гроші. Брати кредити в гривні під 18-20 відсотків річних невигідно. Якщо у компанії є джерело доходу у валюті, вона може собі дозволити взяти доларовий кредит, адже процентна ставка на нього більш-менш прийнятна - чотири з половиною відсотки.

До речі, в Польщі фірми цієї країни кредитуються під підпівтора відсотка, а потім держава ще й списує половину боргу, якщо підприємство ефективно використало взяті в банку кошти.

- Українські меблі мають попит за кордоном?

- Смію вас запевнити, так. Говорю це з повним знанням справи, адже я президент Асоціації меблярів України. Ця галузева громадська організація ставить дві першочергові мети: захистити внутрішній ринок і збільшити продажі вітчизняної продукції за кордон. З гордістю констатую, що українські меблі за кордоном з кожним роком купують все більше і більше.

- Співробітники вашої фірми добре заробляють?

- Вважаю, що зараз рівень зарплат в Україні має бути десь на 30 відсотків нижче, ніж в Польщі : щоб національна економіка залишалася на плаву і мала перспективи розвитку. В нашій фірмі зарплати нижчі, ніж на аналогічних підприємствах в Польщі.

- Плануєте розширювати виробництво?

- Ні, поки обходимося потужностями цеху, який відкрили11 років тому в сільській місцевості. Проте прораховуємо можливості перенести виробництво до Рівного, адже співробітників доводиться коштом підприємства возити з цього та інших міст в село на роботу і додому. Це обходиться щорічно в сотні тисяч гривен. На жаль, в Україні немає державних програм підтримки виробництв в сільській місцевості, які допомогли б компенсувати ці витрати.

Інтерв'ю з Володимиром Патісом підготовлене в межах інформаційної кампанії "Євроінтеграція : сила можливостей", що реалізується Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні» та Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) в межах проекту «Підвищення обізнаності про вплив Угоди про Асоціацію з ЄС» та Проекту ЄС Association4U. Детальніше – eu-ua.org/syla-mozhlyvostei.​

Оригінал статті читайте за посиланням