Випуск №160 - підсумковий за 2020 рік

Оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

У 2021 році, відповідно до статті 481, Україна може розпочати оцінку ефективності виконання Угоди про асоціацію та ініціювати зміни до неї. Основні акценти оновлення Угоди передбачають оновлення Додатків - поглиблення секторальної інтеграції; оновлення торговельних (тарифних та нетарифних) параметрів – збільшення обсягів безмитного експорту на ринок ЄС та усунення нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС. Відповідний запит є в українського бізнесу, який прагне більш широко використовувати можливості Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.

Так, Офіс Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції провів низку консультацій з бізнесом і експертами в процесі підготовки позиції України на переговорах щодо оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Офіс отримав пропозиції від понад 50 бізнес-асоціацій з усіх сфер економіки. 

Пізніше, за підсумками двостороннього саміту в Брюсселі Україна та ЄС досягли домовленості про оновлення Угоди про асоціацію. 
 

Рада асоціації з ЄС відбудеться у лютому 2021 року

Україна та ЄС домовилися провести засідання Ради асоціації Україна-ЄС за фізичної участі делегацій 11 лютого 2021 року. Серед питань цьогорічної Ради асоціації – продовження роботи на основі спільної заяви 22-го Саміту Україна-ЄС, зокрема щодо оцінки результатів Угоди про асоціацію, започаткування процесу оновлення Угоди про асоціацію, підписання Угоди про спільний авіаційний простір, обговорення прогресу у запровадженні «промислового безвізу», діалог про залучення України до реалізації можливостей Європейського зеленого курсу, зміцнення економічної інтеграції та подальші кроки щодо виходу із кризи, спричиненої рішеннями Конституційного суду тощо. Детальніше

Європейський Союз позитивно оцінив імплементацію реформ в Україні – річний звіт ЄС

Європейський Союз презентував щорічний Звіт щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Попри наявні виклики, ЄС відзначає низку позитивних зрушень, а саме:

• у сферах правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією – початок роботи Вищого антикорупційного суду України, а також покращення співпраці між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП);

• реалізація банківської реформи, яка допомагає захистити фінансову стабільність України;

• значний прогрес у реформуванні цифрової сфери;

• політика розвитку сільського господарства та сільських територій.

Детальніше

В Уряді створили Комісію для координації виконання Угоди про асоціацію

2 вересня Уряд прийняв постанову, якою створив Комісію з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комісія працюватиме як консультативно-дорадчий орган, а одне з її основних завдань – забезпечити підготовку пропозицій для розвитку відносин з ЄС у сфері європейської інтеграції України. Серед основних завдань Комісії також:

• координація органів виконавчої влади щодо комунікації на рівні двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС та діалогу з ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію; 

• удосконалення нормативно-правової бази з питань, що належать до компетенції Комісії. 

Комісію очолює Прем'єр-міністр України, заступником Уряд призначив Віцепрем'єр-міністерку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину. Детальніше

Основні ухвалені Верховною Радою України євроінтеграційні законопроєкти за 2020 рік

У 2020 році Парламент ухвалив низку законопроєктів, які наближують українське законодавство до стандартів ЄС. Головні з них ухвалені в цілому:

•  №1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт» – спрямований на впорядкування використання річкових водних шляхів, а також переорієнтацію перевезення вантажів на більш екологічний та економічний річковий транспорт;

• №3648 «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» – впроваджує системні зміни для забезпечення європейських стандартів функціонування системи крові, а також визначає стандарти безпеки та якості донорської крові та її компонентів задля надання рівного доступу українцям до якісних і безпечних компонентів донорської крові в необхідній кількості, а також з метою гарантування безпеки та здоров’я донорів крові та компонентів крові;

• №3014 «Про електронні комунікації» – забезпечує динамічний розвиток ринку електронних комунікацій за європейськими стандартами та значно підвищує якість послуг у цій сфері. Це важливий крок до інтеграції у Єдиний цифровий ринок ЄС;

• №2398-д «Про оборонні закупівлі» – передбачає створення умов національним виробникам для безпосередньої участі у проєктах щодо постачання товарів, робіт і послуг оборонного призначення для потреб країн-членів НАТО; підвищення прозорості документів оборонного планування, процедур закупівель, дієвості громадянського та демократичного цивільного контролю, а також зниження корупційних ризиків;
• №2412-д «Про розвідку» – визначає правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус і соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів України та осіб, залучених до виконання розвідувальних завдань, а також порядок здійснення контролю за розвідкою. Розроблений з урахуванням досвіду правового регулювання діяльності розвідувальних органів країн-членів ЄС та НАТО.

Підсумки роботи Комітету ВРУ з питань з питань інтеграції України до ЄС

Наразі на опрацюванні Комітету понад 2890 законопроєктів. Комітет аналізує всі проєкти, які надходять, щодо того, чи відповідають вони праву Європейського Союзу та міжнародним зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. У 2020-му Комітет з питань інтеграції України до ЄС:

• провів понад 40 засідань;
• розглянув 978 законопроєктів та підготував висновки до них;
• ухвалив 23 висновки до законопроєктів, щодо яких Комітет був головним;
• 15 міжнародних документів було ратифіковано Верховною Радою за рекомендацією Комітету. Детальніше

Уряд напрацював попередні пропозиції для створення спільної з ЄС Дорожньої карти щодо участі України у Європейській зеленій угоді

Пропозиції готувалися із залученням представників із міністерств, бізнесу, громадянського суспільства та експертів.

«Україна вже є частиною Європейського зеленого курсу, ціль якого –  економічний розвиток, базований на інноваціях, що не шкодить довкіллю. Адже ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС, що включає усі сфери, які охоплює Зелений курс. Ця нова політика впливатиме на торгівлю з усіма країнами, які мають угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Однак будь-яке рішення Європейської Комісії не має суперечити духу функціонування зони вільної торгівлі. Ми також маємо брати участь у консультаціях щодо вуглецевого та технічного регулювання, аби вони не створювали бар’єри у торгівлі для українського бізнесу», – зазначила Ольга Стефанішина. Детальніше

Ольга Стефанішина: Україна першою офіційно започатковує діалог з ЄС щодо залучення до Європейського зеленого курсу

«Сьогодні Україна є єдиною країною, яка офіційно започатковує діалог з ЄС щодо залучення до Європейського зеленого курсу, і цей діалог вже має певні результати. Зокрема, Україна стала учасницею консультацій щодо Механізму прикордонного вуглецевого коригування – ініціативи Єврокомісії щодо оподаткування  неекологічної продукції, що постачається на ринки ЄС. З самого початку ми також заявили, що Європейський зелений курс є частиною Угоди про асоціацію і, окрім того є частиною наших спільних зобов’язань у рамках зони вільної торгівлі з ЄС. І зараз ми вже бачимо, що для третіх країн, які мають схожий формат відносин, може застосовуватись індивідуальний підхід у політиці прикордонного податку», – наголошує Ольга Стефанішина. Детальніше

Ольга Стефанішина відкрила перших два регіональних Офіси з євроінтеграції

15 жовтня у м. Херсон Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина відкрила перший в Україні регіональний Офіс європейської інтеграції.  Також 30 листопада у м. Дніпро Ольга Стефанішина разом з Головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом відкрили другий в Україні регіональний Офіс євроінтеграції.

Серед ключових напрямків діяльності регіональних офісів євроінтеграції: культурні та освітні проєкти, зокрема поширення знань про європейський курс України серед школярів та студентів; збільшення бізнес контактів між підприємцями та країн-членів ЄС; реалізація Угоди про асоціацію; досягнення Цілей сталого розвитку, зокрема гендерної рівності.

Очікується, що наступні євроінтеграційні Офіси відкриються у Полтаві та Хмельницькому.

ЄС надає Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги

Це найбільший транш Єврокомісії в межах програми макрофінансової допомоги для 10 країн, яка спрямована на подолання негативних наслідків пандемії коронавірусу. Перший транш у розмірі 600 млн євро Україна вже отримала.


Ольга Стефанішина підписала три угоди з ЄС на загальну суму 60 млн євро

В рамках Саміту Україна-ЄС Ольга Стефанішина підписала три угоди:

• «Програми ЄС «Міцні регіони» на суму 30 млн євро передбачає фінансування місцевим органам влади для реагування на наслідки пандемії COVID-19, підвищення безпеки людей в регіонах, постраждалих від конфлікту на Сході України і незаконної анексії Криму, а також на підтримку незалежних ЗМІ, журналістів, просування нових медіа ініціатив;

• «Механізм розвитку громадянського суспільства України» на суму 20 млн євро передбачає кошти на розвиток громадських організацій, аби вони могли брати участь у розробці національних політик, допомагати у впровадженні реформ, залучати громадян України до участі у соціальних і громадських ініціативах, у тому числі для боротьби з домашнім та гендерним насильством; 

• «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (САSЕ) в Україні» на суму 10 млн євро сприятиме роботі у напрямку долучення України до Європейського зеленого курсу. 

Під час Саміту Україна-ЄC підписано низку двосторонніх документів

В рамках Саміту підписані такі Угоди з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ):

• «Енергоефективність громадських будівель в Україні» – проєкт спрямований на удосконалення процесу термомодернізації громадських будівель в Україні. Загальний внесок ЄІБ у межах Угоди становить 300 мільйонів євро;

• «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» – така угода забезпечить закупівлю сортувального обладнання (автоматична сортувальна лінія crossbelt з пропускною здатністю 12 тис. одиниць на годину, сортувальна лінія posisorter, дві сортувальні лінії Oprisorter, напівавтоматичні роликові конвеєри, гравітаційні конвеєри, IT-сервери та периферія) та створення трьох сортувальних об'єктів (зокрема, будівництво хабу у Львові) та 22 сортувальних депо загалом (зокрема, будівництво депо в шести містах), впровадження систем автоматичного відстежування пересування вантажів. Загальний обсяг коштів для реалізації проєкту, відповідно до оцінок експертів ЄІБ, становить 30 мільйонів євро;

• «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» – завдяки кредиту «Укрпошта» модернізує логістичну мережу шляхом будівництва трьох нових сортувальних центрів, 20 поштових депо та відповідної ІТ-інфраструктури.

Україна отримала 500 млн євро макрофінансової допомоги ЄС

Україна отримала від Європейської Комісії другий транш в рамках четвертої програми макрофінансової кредитної допомоги ЄС номінальним обсягом 500 млн євро. Гроші надійдуть у вигляді позики під 0,125% річних з терміном погашення до 10.06.2022 року. 

Отримані кошти будуть спрямовані на фінансування видатків державного бюджету та сприятимуть зменшенню зовнішнього фінансового тиску на Україну і поліпшенню платіжного балансу держави. Детальніше

Україна приєдналася до «Партнерства Біарріц» – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх

11 вересня відбувся урочистий захід з нагоди приєднання України до «Партнерства Біарріц». Приєднання до цієї міжнародної ініціативи ініціювала перша леді Олена Зеленська. Офіс Віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України координуватиме спільну роботу міністерств, щоб втілити низку зобов’язань у п’яти сферах, взятих на себе Україною в рамках ініціативи «Партнерство Біарріц», а саме:

• розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
• навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків;
• запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству;
• зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків;
• створення більших можливостей для чоловіків у піклуванні про дітей.

Також Уряд ухвалив План заходів з реалізації «Партнерства Біарріц».
 

Уряд створив нову Комісію щодо забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків
Комісію очолює Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Серед основних завдань Комісії, зокрема: 

• підготовка пропозицій щодо формування і реалізації державної гендерної політики; 

• визначення шляхів вирішення проблем, що виникають під час реалізації державної гендерної політики; 

• підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади під час реалізації державної гендерної політики; 

• удосконалення нормативно-правової бази з питань координації, формування та реалізації державної гендерної політики;

• сприяння координації співпраці з міжнародними та донорськими організаціями щодо включення питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до програм міжнародної технічної допомоги. Детальніше

У випуску йдеться про:

1. Правові аспекти відносин між Україною та ЄС;
2. Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
3. Останні зміни та аналіз права ЄС.

Детальніше