Захиститися від захищеного: чим загрожує українському експорту новий регламент ЄС

У своїй статті для видання "Європейська правда" партнер ЮФ Sayenko Kharenko Анжела Махінова розповідає про можливі наслідки для українських підприємств від зміни правил у сфері заходів торговельного захисту виробників ЄС.

Вашій увазі пропонується скорочена версія публікації.

На початку червня набрав чинності Регламент ЄС 2018/825, який передбачає внесення змін до європейського законодавства у сфері заходів торговельного захисту європейських виробників від демпінгового або субсидованого імпорту.

Преамбула Регламенту ЄС 2018/825 пояснює необхідність його прийняття досить коротко: чинні правила захисту внутрішнього ринку в ЄС були прийняті ще у далекому 1968 році і істотно змінювалися лише у 1996 року. В подальшому законодавство змінювалося, але це був свого роду "косметичний ремонт".

Як наслідок, на сьогодні чинні механізми не дозволяють ЄС враховувати всі потреби бізнесу, зокрема ефективно його захищати.

Спробуємо розібратися, які наслідки новий регламент матиме для України.

Увага до сировини

Як прямо зазначено у Регламенті ЄС 2018/825, на сьогоднішній день багато країн de facto чи de jure можуть втручатися в регулювання ринків сировини і тим самим сприяти тому, що власні виробники отримують таку сировину на пільгових умовах.

До цього часу законодавство ЄС, як і Угода СОТ про застосування ст. VI ГАТТ, як і законодавство більшості країн-членів СОТ, у тому числі України, не передбачало, що повинна була робити Європейська комісія у випадку виявлення зазначених випадків державного втручання. Регламент ЄС 2018/825 же детально врегулював дану прогалину.

Тепер, якщо Європейська комісія в ході антидемпінгового розслідування встановить, що є докази наявності державного втручання в регулювання ринку сировини; або регульований сировинний компонент (неважливо, оброблений він чи ні) складає не менше 17% від собівартості; або ціна на таку сировину у досліджуваній країні є значно нижчою у порівнянні з цінами на репрезентативних міжнародних ринках – це призведе до того, що не буде застосовуватися lesser duty rate під час розрахунку ставки антидемпінгового мита.

Нагадаємо, в ЄС застосовується правило меншого розміру мита (lesser duty rate), яке передбачає, що попередні або остаточні антидемпінгові заходи повинні застосовуватися в розмірі демпінгової маржі або в розмірі, меншому за таку маржу, якщо такий менший розмір дозволяє усунути шкоду.

Наприклад, демпінгова маржа для певного іноземного виробника становить 80%, а маржа шкоди європейської індустрії – 35%. Якщо застосовується принцип lesser duty rate, антидемпінгове мито буде застосовуватися у розмірі 35%, якщо ж ні – у розмірі 80%.

Очевидно, що такий підхід не вигідний іноземним виробникам!

Також наявність державного втручання в регулювання ринків сировини впливатиме й на інші моменти. Наприклад, матиме значення для ініціювання переглядів у зв’язку із закінченням строків застосування антидемпінгових заходів. Зокрема, Регламент ЄС 2018/825 прямо передбачає, що ймовірність продовження або відновлення демпінгу та шкоди тепер може бути доведена, окрім іншого, доказами подальшого застосування державного втручання в регулювання ринків сировини.

Принциповий момент: в антисубсидаційних розслідуваннях lesser duty rate буде застосовуватися за іншим принципом. Зокрема, згідно з Регламентом ЄС 2018/825 за загальним правилом даний принцип не буде застосовуватися, окрім випадків, якщо Європейська комісія встановить, що це в інтересах європейських виробників.

Висновки для України

Очевидною метою прийняття Регламенту ЄС 2018/825 є ефективний захист європейських виробників від імпорту.

З огляду на це, українським виробникам, які експортують до ЄС, потрібно готуватися до зростання кількості розслідувань в Євросоюзі та до зростання рівня антидемпінгових/компенсаційних заходів. Зрозуміло, що були європейські індустрії, які знали, що очікується прийняття відповідних змін і просто чекали їх, щоб проводити розслідування за новими правилами і досягти максимально позитивних результатів.

Також не виключено, що розслідування, які розпочалися раніше, але не завершилися до вступу в силу Регламенту ЄС 2018/825, можуть завершитися нічим, наприклад, відкликанням скарги національною індустрією, лише з однією метою – подати її знову і застосувати заходи вже за новими правилами у значно більшому розмірі.

Особливо пильними потрібно бути наступним українським індустріям, де є очевидне втручання держави в державне регулювання ринку сировини в розумінні Регламенту ЄС 2018/825, а саме: металургія з експортним митом на металобрухт; соняшникова олія з експортним митом на насіння соняшнику; виробники ДВП, ДСП, меблів та інших виробів з деревини з експортною забороною лісу-кругляку…

З іншого боку, можна по-доброму позаздрити європейським виробникам, які ініціюватимуть розслідування, адже вони зможуть розраховувати на належний захист від імпорту, причому навіть від тих практик, по яких раніше було складно довести наявність недобросовісних дій (йдеться, в першу чергу, про нерівні умови доступу до сировини).

Досвід ЄС варто взяти на озброєння й Верховній раді, яка наразі розглядає законопроекти, що покликані кардинально змінити в Україні систему заходів торговельного захисту.

Анжела Махінова, партнер ЮФ Sayenko Kharenko

З повною версією публікації можна ознайомитися на сайті "Європейської правди".