Встановлення європейських стандартів соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні

Обрання нового президента має об’єднати країну навколо ідеї ще більш рішучих змін і реформування задля покрашення життя кожного українця. Близько 57 % виборців В. Зеленського виступають за вступ до ЄС та очікують від нього рішучих дій [1].

Великі справи складаються із малих кроків на шляху досягнення мети. Уряд України як і раніше наполегливо працює над тим, щоб європейська мрія українців стала реальністю. Ми продовжуємо аналіз ініціатив Уряду, які містяться в Дорожній карті законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію із Європейським Союзом на 2018 – 2019 роки.

З 23 квітня 2019 року продовжились пленарні засідання десятої сесії Верховної Ради України VIII скликання, яка має розглянути низку «євроінтеграційних» законопроектів. Одним із них є поданий Урядом у 2016 році проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів.

Що передбачає даний законопроект і чому його прийняття необхідне для інтеграції України до ЄС?

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів (№ 4578 від 04.05.2016) вносить зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Результатом має бути підвищення їх рівня зайнятості та соціального захисту.  

Запроваджуються стимулюючі механізми працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема такі як дотації на створення робочих місць для інвалідів та компенсації витрат на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони присвячує питанням співробітництва у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей окрему главу (Глава 21, Розділ V «Економічне і галузеве співробітництво»).

У статті 419 Угоди зазначається, що «Сторони посилюють діалог та співробітництво щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації».

На практиці це означає, що Україна має нарешті відійти від практик успадкованих з радянської епохи та нарешті реформувати Кодекс законів про працю, який наразі перебуває на розгляді Верховної Ради і який вже давно мав би бути змінений.

Покращення соціального захисту осіб з інвалідністю на основі наближення законодавства про працю ЄС та запровадження умов праці, більшість із яких тісно пов’язані зі змістом конвенцій Міжнародної організації праці, є одним із завдань.

Директива 2000/78/ЄС, що має бути імплементована відповідно до статті 424 та Додатку XL Угоди про асоціацію, передбачає рамкові засади рівності працевлаштування, якій національне законодавства має відповідати, встановлює загальну систему рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, зокрема для людей з інвалідністю.

Директива була запроваджена в ЄС з метою встановлення рівного розподілу робочих місць, боротьбі з дискримінацією по фізичним ознакам та задля забезпечення рівних можливостей для розвитку усіх людей.

Держави Європейського Союзу використовують різні підходи до проблеми працевлаштування людей з інвалідністю. Проте, всі вони керуються принципами, викладеними у Європейській стратегії щодо інвалідності на 2010-2020 рр., яку було ухвалено на основі Конвенції ООН про права інвалідів 2006 року.

Україна також ратифікувала дану Конвенцію ООН Законом України №1767 (1767-17) від 16 грудня 2009 року, а 6 березня 2010 року вона набрала чинності для нашої держави.

Реалізація Конвенції ООН має суттєво збільшити частку осіб з інвалідністю, що задіяні на відкритому ринку праці.

В Україні, згідно з останнім обліком Державної служби статистики на початок 2017-го року налічується близько 2,6 млн осіб із інвалідністю [2]. Водночас працевлаштованими є приблизно четверта частина з них. На думку експертів ці показники є завищеними, оскільки зайнятість осіб із інвалідністю часто існує лише формально. Більш реальними є оцінки, які вказують, що лише 13 % є працевлаштованими [3].

За оцінками Міністерства соціальної політики прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів сприятиме збільшенню кількості працюючих інвалідів до 1 млн. осіб, зокрема, до 35 тис. інвалідів з важкою формою та психічними розладами [4].

Необхідність прийняття закону є важливою, оскільки йдеться про інтеграцію значної частки громадян України до звичайного життя суспільства та їх працевлаштування.

Найважливіші зміни, які відбудуться в даній сфері, полягають у наближені українського суспільства до норм ЄС у політиці щодо людей з інвалідністю. Це означає, що закладені у законопроекті механізми – зокрема, запровадження квот для збереження робочих місць для інвалідів, a також посилення відповідальності роботодавців – матимуть наслідком обмеження дискримінації як у суспільному житті, так i у сферах зайнятості.

Перспективи від впровадження законопроекту є виключно позитивними, оскільки він допоможе вирішити соціальні питання, які характерні для українського суспільства,  зокрема трансформує стереотипні думки про неможливість працевлаштування та нерівне ставлення до людей з інвалідністю.

Таким чином, прийняття даного законопроекту відповідно до положень Угоди про асоціацію є ключовим етапом у встановленні європейських стандартів соціальної політики в Україні.

Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне (д.пол.н. Гнатюк М.М., “Європейський дискусійний клуб”) НаУКМА


1. https://censor.net.ua/resonance/3121989/37_vibortsv_zelenskogo_za_nato_stlki_j_za_neyitraltet_tomu_vn_unika_debatv_schob_ne_vdpala_chastina
2. https://dostup.pravda.com.ua/request/kilkist_liudiei_z_invalidnistiu
3. https://commons.com.ua/en/pratsevlashtuvannya-lyudej-iz-invalidnistyu-v-ukrayini-formalnist-i-realiyi/
4. Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів"