В Україні запровадять європейський підхід до регулювання товариств з обмеженою відповідальністю

Ми продовжуємо цикл публікацій, які пояснюють положення євроінтеграційних законопроектів і вже ухвалених законів, що імплементують положення Угоди про асоціацію.

Створення ринкової економіки та стимулювання торгівлі потребує ефективних правил діяльності компаній. На виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом 6 лютого 2018 року Верховна Рада прийняла закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, що є частиною реалізації Дорожньої карти на 2018 – 2019 рр.  Президент України підписав Закон 12 березня і з 17 червня 2018 він набирає чинності.

Гармонізація законодавства у сфері діяльності компаній визначається Главою 13 "Торгівля та сталий розвиток"  Розділ IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" та деталізована в XXXIV Додатку Угоди, та базується на імплементації Директив ЄС про компанії № 68/151, № 77/91, № 78/855, № 82/891 та Директиви ЄС "Про реалізацію деяких своїх прав акціонерами компаній, що перебувають в лістингу".

Директиви ЄС є основою для уніфікації законодавство в країнах-членах ЄС задля ефективного управління компаніями.

Для України цей законодавчий акт є довгоочікуваним, адже до цього часу діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в Україні регулювалася законом про господарські товариства, прийнятим ще у 1991 році.

Закон регулює діяльність товариств, які є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу в Україні. Так, товариств з обмеженою відповідальністю  зареєстровано близько 500 тис.

Вади у регулюванні їх діяльності призводили до того, що було неможливо створити наглядову раду товариства, що суттєво знижувало їх привабливість для іноземних інвесторів; недоброчесної поведінки стосовно виключення учасника з товариства;  не гарантування доступу до фінансових документів товариства, що позбавляє їх можливості вчасно виявити порушення своїх прав та зібрати необхідні докази для отримання судового захисту; відсутності належного механізму контролю за діяльністю виконавчого органу призводило до надмірного втручання учасників в управлінські процеси або безкарності учасників виконавчих осіб.  

Нове законодавство прагне передусім закріпити права учасників товариств, а також надати механізми їх реалізації та захисту.

Очікується, що Закон дозволить значно покращити бізнес-клімат, сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій, створить передумови для створення нових та розвитку існуючих підприємств. Збільшиться надійність захисту прав власності та буде забезпечено учасників ефективними механізмами запобігання та вирішення корпоративних конфліктів.

Що саме потрібно очікувати від Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"?

Найголовнішим нововведенням нового законодавства є можливість укладання корпоративних договорів, що поширене в ЄС  як «shareholder agreements» і використовується для врегулювання відносин між учасниками товариства з питань, які виникають чи можуть виникнути під час реалізації такими учасниками своїх прав та обов’язків.

Інститут корпоративного договору вже давно використовується у всьому світі для запобігання корпоративним конфліктам та проблемним ситуаціям, які можуть виникати між учасниками товариств.

Встановлюючи можливість підписувати корпоративні договори в Україні, Закон може надавати більшу привабливість для іноземних компаній та інвесторів, котрі зможуть регулювати важливі для них питання, такі як умови виходу, продаж або викуп часток один одного, відмова від переважного права придбання частки.

Помітно розширюється роль статуту товариства, що спрямовано на забезпечення рівності у взаємовідносинах між сторонами товариства.

Саме статут, а не закон може регулювати такі питання, як термін сплати внеску в статутний капітал, визначення необхідної кількості голосів для вирішення тих чи інших питань. Це зможе дати свободу товариствам та їх учасникам встановлювати зручні правила, що є консенсусом усіх сторін товариства.

Також новим законом суттєво зменшується бюрократичні вимоги щодо переліку обов’язкової інформації в статуті: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Важливим розширенням свободи для діяльності товариства є надання можливості збільшення статутного капіталу не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як це було раніше), але й за рахунок нерозподіленого прибутку.

Вищим органом товариства залишаються загальні збори учасників, однак передбачається можливість створення наглядової ради, вперше цей інститут було запроваджено Законом України «Про акціонерні товариства». Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Натомість, нове законодавство дає можливість не формувати ревізійну комісію.

Чітке визначення посадових осіб товариства, а також того, що вважається конфліктом інтересів, дозволяє здійснювати більш посилений контроль за виконавчим органом товариства та наглядовою радою (у разі створення) та допомагає у класифікації можливих корупційних діянь та сформулювати антикорупційні стратегії для конкретних товариств.

Суттєво зменшується простір для недоброчесної поведінки стосовно виключення учасника з товариства. Якщо за минулим законодавством учасник мав право вийти з товариства, повідомивши учасників про свій вихід за три місяці (у випадку коли інший строк не встановлено статутом), то нове законодавство передбачає можливість виходу з товариства і без згоди учасників (якщо учаснику належить менше 50%) та необхідність такої згоди (якщо розмір частки – 50% та більше).

Закон також чітко передбачає можливість виключення  з товариства у разі невнесення учасником свого вкладу до статутного капіталу, а також у разі смерті фізичної особи-учасника чи припинення юридичної особи-учасника, якщо такому учаснику належить менше 50% у статутному капіталі товариства. Деталізація стосується й інших сфер, що раніше ніяк не регулювалися: уточнення порядку та строків виплати дивідендів, уточнення та зміну умов придбання частки у власному статутному капіталі тощо.

Таким чином, жорсткий захист прав та обов’язків учасників товариств, що є частиною процесу гармонізації європейських норм, може стати важливим кроком не тільки у захисті вітчизняних підприємців та стимулом до розвитку малого й середнього бізнесу, але й залученні іноземних інвесторів та іноземного бізнесу в українську економіку.

Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне НаУКМА  - д.пол.н. Гнатюк М.М. (Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом Ф78/40495).​