Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг", що передбачає створення механізму захисту прав споживачів фінансових послуг.
Проект закону стосується сфери фінансових послуг, фінансової грамотності, функціонування ринків капіталу та перспектив зростання української економіки в цілому і є частиною реалізації Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди на 2018 – 2019 рр. Наразі законопроект переданий на повторне друге читання у Верховній Раді України.
Відповідно до статті 387 Розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася адаптувати законодавство ЄС у сфері заснування та діяльності компаній, корпоративного управління, а також бухгалтерського обліку та аудиту.
У практиці ЄС його країни-члени вживають спільних зусиль для захисту прав споживачів фінансових послуг. Здебільшого це необхідно для того, щоб національні держави, як члени так і партнери, не вдаватися до заходів із захисту власних фінансових систем, які можуть виявитися несумісними із функціонуванням внутрішнього ринку.
Крім того, сфера фінансових послуг часто використовується для відмивання коштів та фінансування тероризму. Заходи, вжиті виключно на національному рівні чи навіть на рівні тільки ЄС без міжнародної координації та співробітництва, матимуть дуже обмежений результат, що зумовлює потребу міжнародної співпраці.
Директива ЄС № 2005/60/ "Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму" вказує, що міцність, цілісність та стабільність кредитних і фінансових установ країни та довіра до фінансової системи в цілому можуть серйозно загрожувати зусиллям злочинців та їх спільників як у маскуванні походження кримінальних коштів, так і у спрямуванні законних або незаконних грошей на терористичні цілі.
Проблема відмивання коштів особливо актуальним в українському контексті. Крім того, Україна має і інші національні особливості. Так, посилення захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні потрібне з огляду на низку обставин, зокрема низьку фінансова грамотність в Україні. Більшість осіб віком від 20 до 60 років недостатньо розуміють, що таке кредит, іпотека, страхування, змінювані процентні ставки, інвестиційні фонди, акції або облігації.
Кожний четвертий українець повідомляє про негативний досвід фінансових операцій, що має наслідком не довіру до фінансового сектору.
Базовий закон про захист прав споживачів приділяє недостатньо уваги сфері фінансових послуг, а повноваження державних регуляторів не є чітко визначеними.
Центральним органом, який відповідає за захист прав споживачів в Україні, є Держспоживінспекція, повноваження якої щодо надавачів фінансових послуг є обмеженими. Три регулятори фінансових послуг (Національний банк України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) в переліку своїх повноважень не мають задачі захисту прав споживачів. Антимонопольний комітет України розглядає справи, пов’язані з захистом прав споживачів, лише якщо певні порушення можуть вплинути на економічну конкуренцію.
Через наявну ситуацію виникає нагальна необхідність створення чіткої системи захисту прав споживачів фінансових послуг, визначення відповідальних державних органів, встановлення відповідальність за правопорушення.
Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг” має створити систему захисту прав споживачів фінансових послуг без прогалин, які ведуть до неоднакового застосування правових норм в судовій системі.
Як працюватиме механізм захисту прав споживачів фінансових послуг?
Передбачається, що органами захисту прав споживачів фінансових послуг можуть бути:
- Комплексні структури з кількома агентствами, такими як регулятор фінансового сектору або агентства, що відповідають за питання економіки й торгівлі, або поєднання цих двох підходів;
- Єдина установа - спеціалізована, регулятор фінансового сектору, загальне агентство з питань захисту прав споживачів або центральний банк;
- Спеціалізований фінансовий омбудсмен.
Законопроект запроваджує однакові правила для банків та небанківських установ, зокрема щодо реклами послуг, розкриття інформації та передбачає однакову відповідальність за порушення прав споживачів фінансових послуг. Подібні умови мають дозволити споживачам краще порівнювати різні фінансові продукти, а також забезпечать однакові конкурентні умови для фінансових установ.
Також запроваджується відповідальність фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг та дозволяє уповноваженим органам застосовувати фінансові санкції.
Цивільний процесуальний кодекс України доповнюється нормами, що запроваджують інститут подання позову в інтересах невизначеного кола осіб (колективні позови).
Колективний позов - це процедура процесуальної співучасті, спрямована на об’єднання однорідних вимог чисельної групи осіб, з правовими наслідками для них, в єдине провадження. Позивач представляє інтереси чисельної групи осіб, які не є сторонами справи, але мають однорідні вимоги, й чисельність таких осіб заздалегідь визначити неможливо, наприклад якщо банк або інша фінансова установа вводить рекламою “безпроцентних” кредитів в оману невизначене коло споживачів фінансових послуг.
Таким чином, прийняття даного Закону створить надійну державну систему захисту прав споживачів фінансових послуг та сприятиме залученню грошових коштів населення до фінансового ринку і покращенню інвестиційного клімату.
Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне НаУКМА - д.пол.н. Гнатюк М.М. (Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом Ф78/40495).