Усунення загроз для безпеки громадян і навколишнього середовища: належне перевезення небезпечних вантажів

Економіку будь-якою країни важко уявити без руху вантажів, однак більшість з них несуть у собі потенційні негативні наслідки для безпеки та екології. За даним порталу Європейська правда територією України перевозиться понад 1000 найменувань різних небезпечних вантажів; в 2017 році сталось 33 аварійні ситуації лише на залізниці [1].

На виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони було розроблено проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Запровадження досвіду ЄС у питанні перевезення небезпечних вантажів важливо як з точки зору попередження техногенних катастроф, так і для запровадження уніфікованих правил.

Даний законопроект включений до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України VIII скликання і очікується, що він буде розглянутий до липня 2019 року. Законопроект є важливим для узгодження правових систем України та країн ЄС при перевезенні небезпечних вантажів задля гарантування безпеки та мінімізації ризиків.

Ініціатором законопроекту виступило Міністерство інфраструктури, яке розробило його відповідно до плану імплементації Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради про внутрішні перевезення небезпечних вантажів та у грудні 2017 року через народних депутатів подало на розгляд Верховної Ради.

Гармонізація транспортного законодавства України з законодавством ЄС є одним із ключових пріоритетів Угоди про асоціацію, оскільки на транспортний сектор припадає 7% ВВП України і 6% загальної зайнятості населення.

Сфера застосування Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/68/ЄС від 24 вересня 2008 р. про внутрішні перевезення небезпечних вантажів та її Додатків (англ. Directive 2008/68/EC of the European Parliament and of the Council of 24 September 2008 on the inland transport of dangerous goods) поширюється на перевезення небезпечних вантажів дорогою, залізницею або внутрішніми водними шляхами в межах або між державами-членами, а також на діяльність із завантаження та розвантаження, перевантаження на або з іншого виду транспорту та зупинки, що є необхідними за умов перевезення.

Відповідно до Директиви 2008/68/ЄС, єдині правила для безпечних міжнародних перевезень, викладені у додатках до міжнародних угод ДОПНВ [2], РІД [3] та ВОПНВ [4], повинні також поширюватися на національні перевезення.

Головне завдання Директиви 2008/68/ЄС полягає у взаємній реалізації країнами-членами Євросоюзу гарантій належного перевезення небезпечних вантажів (вибухові речовини, легкозаймисті рідини та токсичні речовини) автомобільними, залізничними і внутрішніми водними шляхами.

У найбільш промислово розвинутих державах-членах Євросоюзу частка перевезень небезпечних вантажів становить близько 20% від загального обсягу, з них майже 40% припадає на легкозаймисті рідини (зокрема, паливо) [1].

На даний час перевезення небезпечних вантажів в Україні регулюється Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів», іншими законами України, зокрема щодо окремих видів транспорту, актами Уряду України та наказами Мінінфраструктури та МВС [5].

Для України імплементація Директиви 2008/68/ЄС є критично важливою, оскільки сучасний стан безпеки руху автомобільними, залізничними та річковими шляхами під час перевезення небезпечних вантажів залишає бажати кращого. Так, до прикладу, матеріальні збитки від транспортних подій на залізниці, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів за 2016 рік становлять 24 млн. 649 тис. грн., з яких лише 559 тис. грн. або 2,3% відшкодовано [6]. У 2017 році значно збільшилась кількість випадків витікання бензину та дизельного палива, що перевозилися у цистернах - до 37%, сходження вагонів склало 32%, удвічі більше зафіксовано випадків витікання сірчаної кислоти (11%), серед інших подій: витікання бензолу, витікання метанолу, інциденти на переїздах склали по 5% [7].

У той же час, законодавство України застосовує більш жорсткі правила до міжнародних транспортних операцій. Це стосуються, зокрема, деяких додаткових вимог, більш суворих, ніж вимоги ДОПНВ та ВОПНВ, які припустимо застосовуватимуться до суден та транспортних засобів в міжнародних транспортних операціях на українській території. Необхідно підкреслити, що згідно з Директивою 2008/68/ЄC, держави-члени залишають за собою право застосовувати більш жорсткі правила, але лише для національних транспортних операцій, що здійснюються за допомогою транспортних засобів, зареєстрованих на їх території.

Крім того, чинні нормативно-правові акти України відтворюють часткові аспекти норм, викладених у ДОПНВ, РІД та ВОПНВ, проте дуже часто неповним чином. Це, зокрема, стосується визначень учасників небезпечних вантажів та їх конкретних зобов’язань та порядку підготовки. Тому, для імплементації Директиви 2008/68/ЄС потрібні законодавчі зміни, зокрема перегляд компетенції органів, які здійснюють державне управління, а також визначення функцій, обов’язків і відповідальності уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів (консультанта, радника) та інших учасників процесу перевезення небезпечних вантажів. Крім того, необхідно змінити підходи до проведення стандартизації та сертифікації у сфері перевезення небезпечних вантажів тощо.

Мінінфраструктури спільно з МВС вже затвердили низку нових нормативно-правових документів, що відповідають європейським вимогам у сфері перевезення небезпечних вантажів, зокрема накази «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів» (від 04.08.2018 № 656); «Про затвердження Правил перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами України» (від 04.04.2017 № 126); «Про внесення змін до Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів» (від 08.02.2017 № 37/101), зміни до Правил перевезення небезпечних вантажів (від 25.04.2017 № 156).

Є всі підстави стверджувати, що новий юридичний та технічний механізм перевезення небезпечних речовин, що запрацює після прийняття законопроекту, забезпечить належний рівень регулювання з боку контролюючих органів та розширить обов’язки і повноваження суб’єктів, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів. Отже, значно зменшаться загрози для безпеки громадян і навколишнього середовища.

Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне (д.пол.н. Гнатюк М.М., “Європейський дискусійний клуб”) НаУКМА

 


1. Небезпечний вантаж дійшов до Ради: досвід ЄС проти техногенних аварій (https://www.eurointegration.com.ua/experts/2018/05/21/7081960/)
2. ДОПНВ – Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, укладена у Женеві 30 вересня 1957 року (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/994_217)
3. РІД – Регламент про міжнародне перевезення небезпечних вантажів (Додаток С до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ/COTIF) (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/994_291#o1327)
4. ВОПНВ – Європейська Угода про міжнародні перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, укладена у Женеві 26 травня 2000 року (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/994_169)
5. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів»
6. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2016 році . ДСНС України. К., 2017.– 228 с.
7. Дорожньо-транспортні пригоди, аварії та інциденти на залізничному транспорті. Державна служба України з безпеки на транспорті