Ми починаємо цикл публікацій, які пояснюють положення законопроектів і вже ухвалених євроінтеграційних законів з Дорожньої карти, ухваленої цього року для прискорення їх розгляду та ухвалення Парламентом. Відкриває наш цикл Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі".
Ефективна зміна правил гри у нафтогазовій галузі потребує зміни та коригування старих норм до європейських стандартів. У рамках виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Верховна Рада України 1 березня 2018 року ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі", що є частиною реалізації Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди на 2018 – 2019 рр. Президент України підписав закон 29 березня 2018 року.
Спрощення у нафтогазової галузі та умови поглибленої кооперації у енергетичній сфері між Україною та ЄС визначені Главою 11 "Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями" Розділу IV, Главою 1 "Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику" Розділу V (статті 338, 341) та Додатком XXVII Угоди.
Зміни базуються на положеннях Директив 2009/73/ЄС та 2009/73/ЄС, що регулюють функціонування внутрішнього європейського ринку енергоресурсів задля досягнення підвищення ефективності, конкурентних цін, покращення якості обслуговування, а також для сприяння безпеці постачання і стабільності.
Минулого року Україна в рейтингу Європейської асоціації газових трейдерів вперше увійшла до двадцятки кращих газових хабів у Європі, посівши 18-те місце, обійшовши Румунію та Болгарію, котрі почали процес лібералізації нафтогазового ринку раніше.
Перспектива розвитку нафтогазової галузі в Україні залишається дуже високою, адже лише через бюрократичні складнощі з отриманням земельних ділянок для видобутку газу чи нафти Україна втрачає 1 млрд кубометрів газу на рік.
Енергетична сфера в Україні є однією із найбільш перспективних та найбільш корупційних одночасно. Через застрілу модель господарювання та норм права, деякі з яких збереглися ще з радянських часів, нафтогазова галузь України не може досягти того потенціалу та обсягів видобутку енергоносіїв, щоб забезпечити принаймні внутрішній ринок споживання.
Втрати від неефективної діяльності нафтогазової галузі призводить не лише до зменшення доходів у бюджети всіх рівнів, але й до політичних проблем. Залежність від газового імпорту є однією з найбільш чутливих для України проблем внутрішньої та зовнішньої політики, особливо у час найбільш гострих відносин із країною-експортером енергоносіїв.
Нагальність та актуальність ефективних змін у енергетичному секторі є доволі високою для України
Нафтогазовий сектор в Україні стикається із низкою проблем, що заважає ефективному розвитку цієї галузі. Підприємства, які здійснюють в Україні розвідувальні роботи та роботи з будівництва та експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту, нафтових і газових свердловин, постійно зіштовхуються із складністю та бюрократизованістю процедури оформлення всієї необхідної документації.
Особливо це стосується питань набуття прав на земельні ділянки для потреб, пов’язаних з їх діяльністю.
На практиці процедура отримання всіх погоджень та відведення земельних ділянок в середньому триває 4 роки та включає отримання 44 погоджень в 16 установах. Така зарегульованість галузі є постійним джерелом для корупційних зловживань та не сприяє покращенню інвестиційної привабливості.
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі" пропонує декілька важливих змін.
По-перше, нинішня ситуація забороняє будь-яке будівництво чи введення в експлуатацію свердловин, родовищ, трубопроводів під час періоду оформлення необхідної документації. Загальний процес оформлення повної документації може затягуватись на декілька років. Це призводить з одного боку до корупційної ситуації, коли власники нафтогазовидобувних підприємств «пришвидшити» процес отримання необхідної документації, а з іншого боку до економічних втрат через затягування процесу розробки газі чи нафти.
Зміна статті 97 Земельного кодексу України допоможе використовувати земельну ділянку для будівництва необхідної інфраструктури на основі лише договору із власником землі.
По-друге, Зміни до Кодексу України "Про надра", Закону України "Про нафту та газ" та Гірничого закону України стосуються відміни практики обов’язкового отримання гірничого відводу, що вимагає, як мінімум, 8 окремих документів.
Відміна обов’язкової вимоги спростить процедури отримання дозволів, консолідувавши їх в спеціальних договорах.
Також з метою уникнення дублювання дозвільних документів закон вказує, що зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок для проведення робіт з буріння і облаштування нафтогазових свердловин, будівництва та експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту може здійснюватиметься без спеціального дозволу, як це відбувається зараз, а на підставі робочого проекту із землеустрою.
По-третє, нинішнє законодавство змушує підприємства нафтогазової галузі реєструвати об’єкти галузі (свердловини, трубопроводи і т.д.) як об’єкти містобудівної діяльності. Однак, зважаючи на той факт, що свердловини чи трубопроводи розташовуються поза межами населених пунктів, раціональним було б вилучити такі об’єкти з переліку містобудівної діяльності.
Нове законодавство пропонує положення, що скасовує необхідність реєструвати об’єкти нафтогазобудування як об’єкти містобудування. Це положення також спрощує управління не тільки енергетичної галузі, але й діяльність місцевих органів влади.
По-четверте, сучасне законодавство надзвичайно звужує коло осіб, залучених у процес оцінки та розробки корисних копалин. До прикладу, Державна комісія України по запасах корисних копалин має монопольне право на геолого-економічну оцінка запасів нафти і газу в Україні.
Позбавлення монополії Державної комісії дозволить з одного боку розширити зацікавленість інвесторів у оцінці та розробці корисних копалин, а з іншого - імплементувати в Україні міжнародно прийняту систему оцінки запасів вуглеводнів.
Лібералізація ринку енергоносіїв дозволяє впровадити ринкові механізми оцінки запасів корисних копалин в Україні, а надрокористувачі матимуть право розпоряджатись геологічною інформацією, яка належить їм на праві власності, самостійно без погодження органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, прийнятий Закон радикально змінює правила гри на ринку енергоносіїв в Україні - спрощення роботи для підприємств, скорочення бюрократичної документації, полегшення роботи на стадії оцінки та видобутку корисних копалин дозволить прискорити реалізацію проектів, за різними даними, утричі. Корупціогенна складова, що є незмінною частиною енергетичного сектору, також буде значно зменшена внаслідок дерегуляції галузі.
Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне НаУКМА - д.пол.н. Гнатюк М.М. (Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом Ф78/40495).