Законопроект № 6540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» виявися чи не єдиним законопроектом із першого блоку законопроектів Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди на 2018 – 2019 рр., який було відкликано і знято із розгляду у Верховній Раді. Законопроект мав реалізувати положення Угоди про асоціацію із Європейським Союзом про розвиток і співробітництво з питань промислової політики і підприємництва, метою яких є поліпшення бізнес-середовища для всіх економічних операторів, та підвищити позиції України в рейтингу Doing Business.
Світовий банк щорічно публікує глобальне дослідження Doing Business та рейтинг щодо створених у 190 країнах світу умов для ведення бізнесу. Дослідження оцінює регуляторний клімат в країні, або як впроваджуються в країна зміни для покращення умов підприємницької діяльності без оцінки якості інфраструктури, кваліфікації працівників, рівня корупції, макроекономічної політики, коливання валютних курсів.
Традиційно, в 2018 році Світовий банк в межах дослідження зробив оцінку за 10-ма компонентами, що характеризують умови: реєстрації підприємства; отримання дозволу на будівництво; підключення до систем енергозабезпечення; реєстрації власності; отримання кредиту; захисту прав міноритарних інвесторів; оподаткування; міжнародної торгівлі; забезпечення виконання контрактів; вирішення проблем неплатоспроможності.
Країни ЄС традиційно займають високі позиції у цьому рейтингу. У свою чергу Україна потрапила на 76 позицію і за останній рік покращила свою позицію в рейтингу лише на 4 позиції, піднявшись з 80 на 76 сходинку.
Позитивні зрушення відбулися в 4 з 10 основних компонентів дослідження. При чому суттєве покращення позицій можна відмітити лише у двох з них – «отримання дозволу на будівництво» за яким ми посіли 35 місце, проти 140 у рейтингу 2017 року та за показником «оподаткування» (43 місце, проти 84).
Найгірший рейтинговий показник України – вирішення проблем неплатоспроможності (149 місце з-поміж 190 країн), яким досліджуються часові та фінансові витрати, а також кінцевий результат процесу вирішення питань неплатоспроможності підприємства.
Якщо порівнювати показники рейтингу з показниками Грузії, Польщі, Росії, Казахстану, Білорусі та Молдови, то усі ці країни і досі значно випереджають Україну.
Законопроект, базуючись на індикаторах рейтингу Світового банку «Doing Business» вносив зміни до 44 законодавчих актів України, зокрема до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України та інших.
Планувалось, що законопроектом буде введено ряд нововведень у положеннях законів, які регулюють права акціонерів, правосуддя, кредитування, сферу будівництва, процедуру банкрутства, забезпечення виконання договірних зобов’язань, взаємовідносини держави та бізнесу тощо.
Так, для забезпечення прав акціонерів, зокрема міноритарних, надавалося б право ознайомитися з усіма документами, що стосуються діяльності акціонерного товариства; вибір незалежного аудитора здійснювався б тільки на загальних зборах акціонерів; акціонер, який купує 50% акцій товариства, мусів би отримати пропозицію викупити акції міноритарних акціонерів, які ті захочуть продати.
Згідно з запланованими у законопроекті змінами до Господарського кодексу, позовні заяви до господарських судів можна було б подавати не тільки у письмовій формі, а й у формі електронного документа з використанням спеціалізованого Інтернет-порталу.
Для здешевлення кредитів для бізнесу вводилася б довірча власність - вигідніша і надійніша альтернатива заставі й іпотеці як способу забезпечення виконання зобов’язань. Створення підприємства в Україні ставало б легшим, оскільки, по-перше, вимогу щодо наявності відбитку печатки на документах було б відмінено, а, по-друге, процедура реєстрації юридичних осіб платниками ПДВ скорочувалась.
У сфері правосуддя спрощувалось надання доказів господарському суду та впроваджувалося б обов'язкове «зважування» фактів судом (стандарт «більшої достовірності» в господарському процесі).
Законопроект також розширював можливості для застосування третейського розгляду спорів. Такий крок зменшує необхідність звернення до державних судів, а також збільшує довіру до судової системи в Україні. Важливою перевагою третейського розгляду спорів є його відповідність європейським судовим стандартам, спрощена процедура розгляду справ та більша прозорість і демократичність процесу розгляду справ.
У сфері будівництва було передбачено скасування пайової участь в інфраструктурі населеного пункту. Оскільки необхідність сплачувати пайовий внесок була причиною численних конфліктів між місцевою владою та забудовниками, скасування цієї норми слід розглядати як позитивну зміну, яка полегшує ведення бізнесу у будівництві.
Також пропонувалось не вимагати експертної грошової оцінки земельної ділянки, якщо інше прямо не встановлене законом. Окрім цього, мав бути запущений механізм оскарження рішень Державного кадастрового реєстратора в суді.
Отже, законопроект мав гарантувати акціонерам українських компаній захист їхніх прав та інтересів, сприяв більш ефективному обміну інформацією між господарськими суб’єктами та органами влади за допомогою сучасних технологій, робив кредити доступнішими та полегшував проходження підприємцями багатьох юридичних процедур тощо.
Сподіваємось, що заходи із покращення інвестиційного клімату будуть реалізовані в законопроектах другого та третього блоків Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію на 2018 – 2019 рр.
Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне НаУКМА - д.пол.н. Гнатюк М.М. (Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом Ф78/40495).