Несприятливий інвестиційний клімат, відсутність гарантій стосовно різноманітних бізнес-ризиків, нагромадження бюрократичних структур – усе це та багато іншого можна часто почути про українські бізнес-реалії. Одним із кроків в напрямку приведення національного законодавства у відповідність із європейським мав стати законопроект № 7055 «Проект Закону про ринки капіталу та організовані товарні ринки», який є частиною реалізації Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди на 2018 – 2019 рр. Однак у липні 2018 року його було відхилено та знято з розгляду.
Замість проваленого у Верховній Раді України законопроекту №7055 група його ініціаторів розробила та зареєструвала новий проект Закону - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (№9035 від 03.09.2018). Станом на середину грудня 2018 року Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу.
За найбільш скромними підрахунками Україні треба імплементувати близько 10 Директив та Регламентів ЄС, які регулюють питання прозорості випуску цінних паперів, процесу ціноутворення та функціонування інших фінансових інструментів.
За оцінками міжнародних та вітчизняних експертів, побудова в Україні повноцінного ринку деривативів лише на аграрну продукцію (зерно, кукурудза, соняшник) та енергоносії (газ, електроенергія) дозволить створити ринок обсягом близько $30 млрд. на рік. Вартість контрактів на валютному та інших товарних ринках, за аналогією зі світовою структурою ринків фінансових інструментів, може скласти $10 млрд. на рік. При цьому кожен із сегментів має потенціал для подальшого зростання1.
Хоча сьогодні функціонування ринків капіталу регламентується Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», а також Податковим, Господарським та Цивільним кодексами України практично вони створюють відносини хаосу.
Навіть стосовно такого основного механізму убезпечення від коливань цін на ринку як дериватив ці нормативно-правові акти суперечать один одному. Так, Законом «Про цінні папери та фондовий ринок» деривативи визначаються як похідні цінні папери, кодексами – ні. І таких прикладів є безліч. Існуюча правова база щодо деривативів обмежується окремими нормами Податкового кодексу та законом “Про цінні папери та фондовий ринок”, що очевидно недостатньо ні для захисту учасників ринку, ні для повноцінного його функціонування.
Автори законопроекту №9035 зазначають, що своєю законодавчої ініціативою вони передбачили зміни у 7 кодексах та кількох десятках Законів задля впровадження на ринках капіталу України передової міжнародної практики, в тому числі останніх законодавчих змін в Європейському Союзі, а саме рекомендацій Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), Директиви Європейського Парламенту та Ради № 2014/65/ЄС від 15.05.2014 про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFIR), а також Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 648/2012 від 4 липня 2014 про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR).
Законопроект враховує наявність в Україні низьких стандартів розкриття інформації, відсутності регулювання товарного біржового ринку, системи виконання гарантій деривативів, консолідованого контролю за ринком деривативів. Слід зазначити, що внаслідок безладу в державній регламентації, понад 100 товарних бірж з-поміж 620, що існують в Україні, наразі знаходяться у стані ліквідації1. Звичайно, це не є позитивним моментом в контексті тотальної непрозорості українських товарних ринків та несправедливості ціноутворення на ньому.
Беручи на озброєння європейський досвід, пропонується звернути увагу на таку модель розподілу ринку, де верхній рівень представлено регульованим ринком, а нижній – багатосторонньою та організованою торгівельними системами. Для кожного рівня пропонуються окремі правила та вимоги до учасників.
Впровадження такої моделі завдяки наявності регульованого ринку надасть інвесторам і нашим підприємствам більше впевненості та спонукає активнішу співпрацю.
Проте найважливішим нововведенням Законопроекту є вдосконалення ринку деривативів; створюється правове поле для регулювання як біржових, так і позабіржових деривативів; запропоновано інфраструктуру для функціонування ринку деривативів та пропрацьовано інші інструменти фінансового ринку. Зокрема, вводяться нові правила регулювання, спрямовані, зокрема, на збільшення прозорості звітності за операціями з акціями та похідними інструментами відповідності до директив MiFID І/II (The Markets in Financial Instruments Directive).
Важливим є також те, що передбачається впровадження положень щодо остаточності розрахунків, які базуються на Директиві Європейського Союзу про остаточність розрахунків у платіжних системах та депозитарних системах цінних паперів (98/26/EC) та щодо ліквідаційного неттінгу2, які базуються на Модельному законі про неттінг 2006 року, розробленому Міжнародною асоціацією свопів і деривативів (ISDA).
Таким чином, законопроект приводить українську нормативно-правову базу у відповідність до вимог, стандартів та законодавства Європейського Союзу, узгоджує законодавство з середини та створює нормативно-правове поле для функціонування регульованого ринку капіталів через запровадження деривативів як інструментів згладжування цінових коливань.
Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне НаУКМА - д.пол.н. Гнатюк М.М. (Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом Ф78/40495).
1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Презентація проекту Закону №7055 Про ринки капіталу та регульовані ринки.
2. Повне або часткове припинення зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів шляхом заліку зобов’язань або іншим способом.