Євроінтеграція 2.0. Ольга Стефанішина про те, чому Угоду про асоціацію з ЄС потрібно оновити

Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповіла «Фокусу» про те, що Україну не влаштовує в чинній версії Угоди про асоціацію і з якими труднощами стикається бізнес при експорті продукції в ЄС. 

Влітку в Україні почали активно обговорювати необхідність перегляду Угоди про асоціацію з ЄС, в рамках якої діє зона вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. 6 жовтня, за підсумком 22-го двостороннього Саміту Україна-ЄС було отримано принципову згоду на оновлення договору. Головним ініціатором дискусії стала Ольга Стефанішина, призначена на початку червня Віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. У комунікаціях з ЄС Стефанішина – людина не нова. У 2017-2019 роках вона очолювала Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабміну.

Фото: «Фокус»

– Угоді про асоціацію між Україною та ЄС виповнилося три роки. Як Україна змінилася за цей період?

– Дуже змінилася і багато чого досягла за цей час, особливо в рамках зміни законодавства, його відповідності європейському. Та й сам Європейський Союз істотно трансформувався з того часу, як велися переговори щодо Угоди в 2007-2011 роках. ЄС почав активніше зближуватися і створювати Єдиний цифровий ринок, поглиблювати фінансову інтеграцію, ініціювавши European Green Deal. Україна не може залишатися осторонь і повинна стати активною учасницею цих процесів.

Коли в 2014-му Росія окупувала Крим, увійшла з військами на Схід України і закрила для нас велику частину своїх ринків, то українському бізнесу довелося швидко переорієнтуватися. Ми тоді не знали, як будемо здавати цей євроінтеграційний іспит. Але можу вас запевнити, що не тільки для нас самих, але і для міжнародних партнерів переорієнтація українського бізнесу на європейський ринок за такий короткий термін була успіхом. Наш бізнес змушений був працювати в умовах реальної конкуренції і в зв'язку з цим проходити важку трансформацію.

Ми пройшли це випробування – Україну почали сприймати як повноправного партнера в діалозі з ЄС. Тому ми, безумовно, можемо розраховувати на євроінтеграцію формату 2.0.

– Чому про оновлення Угоди, тієї самої євроінтеграції 2.0, активно заговорили саме зараз?

– Угода про асоціацію – це гнучкий інструмент, який відкриває можливості перегляду умов торгівлі рівно через п'ять років після його імплементації. Тобто з 1 січня 2021 року ми не просто можемо, а повинні скористатися цим.

В Уряді я координую процес підготовки позиції України до переговорів про перегляд Угоди про асоціацію. Наша команда ініціювала зустрічі з українським бізнесом, щоб почути його пропозиції, вони сформовані. Будемо обговорювати їх з нашими європейськими партнерами. Ми розуміємо, що не всі пропозиції вдасться відстояти, що це буде нелегкою боротьбою за нові можливості для українського бізнесу, але в цьому і полягає діалог.

– Що в чинній версії Угоди про асоціацію не влаштовує Україну?

– Україна, як і Євросоюз, за п'ять років багато в чому досягла прогресу, Угода про асоціацію вимагає актуалізації. Йдеться про умови експорту продовольства (зернових, томатів, меду, горіхів тощо), для якого європейський ринок став основним. Ці напрямки експорту розвинулися завдяки Угоді і закладеної в ній квоті на безмитну поставку на європейський ринок. Однак обсяг квот вже не задовольняє попит європейського ринку, він нижче можливостей наших постачальників.

65% представників бізнесу вважають, що зменшення ввізного мита позитивно вплине на обсяги експорту в ЄС.

Питання піднімаються також про додаткові пропозиції щодо торгівлі алкогольними напоями, захисту прав інтелектуальної власності, постачання на ринок ЄС фармацевтичної продукції. Наприклад, підприємці з Одеси поставили питання про м'ясо рапани, яке вони не можуть експортувати в ЄС.

– Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості направило вам список пріоритетних питань у сфері інтеграції України до ЄС, де, зокрема, йдеться про необхідність збільшити квоти на металопродукцію і відстрочку імплементації норм ЄС щодо захисту навколишнього середовища. Ви будете відстоювати цю позицію в переговорах з ЄС?

– Так, ми отримували листа з відповідними пропозиціями від Мінстратегпрома. Ми знали про них ще з зустрічі з профільними асоціаціями. Деякі з них по розширенню доступу на ринок ЄС дійсно мають право на життя, так як з боку Євросоюзу діють торгові бар'єри. Але неприйнятним пунктом виглядає вимога про відстрочку виконання наших зобов'язань в сфері охорони навколишнього середовища. Це питання суперечить нашому прагненню приєднання до Європейського зеленого курсу. Тут я повністю підтримую Міністра екології Романа Абрамовського, який оптимістично розглядає імплементацію цих зобов'язань.

– Хто ще, крім Мінстратегпрома, висловлює побажання щодо внесення змін до документа?

– Ми відкриті для діалогу з усім бізнесом, всі без винятку можуть долучитися до процесу. У 2007-2012 роках, коли велася підготовка чинної Угоди про асоціацію, бізнес не мав таких можливостей. Менш ніж за два місяці консультацій з бізнесом ми зібрали пропозиції від понад 50 бізнес-асоціацій, що представляють кілька тисяч компаній. До онлайн-опитування приєдналися понад 150 мікро-, малих та середніх підприємств.

Наприклад, майже 65% представників українського бізнесу вважають, що зменшення / обнулення ввізного мита позитивно вплине на зростання обсягів експорту в ЄС. Більше половини тих, хто експортують продукцію в країни ЄС, стикаються з експортними обмеженнями. Профільні і галузеві асоціації оцінили експортні обмеження на рівні 75%. Багато українських компаній стикаються з проблемами отримання сертифікатів EUR-1.

– IT-сектор, який дуже розвинений в Україні, висуває свої пропозиції?

– Український IT-сектор – лідер діалогу з ЄС. В рамках існуючих умов представники галузі добре просунулися в діалозі з Єврокомісією щодо створення регуляторного середовища та інтеграції в Європейський цифровий ринок. Єврокомісія задекларувала діджиталізацію в якості основного пріоритету поряд з побудовою «зеленої» економіки. Цифровізація розглядається зокрема як елемент екологічності. У цьому напрямку ми йдемо в ногу з Євросоюзом.

Останнім часом ми внесли декілька дуже важливих змін в українське законодавство, що стосуються сфери електронних комунікацій, довірчих послуг, електронної ідентифікації, які в багатьох випадках навіть випереджали імплементацію аналогічних норм в країнах-членах ЄС. Зараз оновлюємо зобов'язання щодо зближення українського законодавства з європейським. Парламент врахував коментарі експертів, які майже рік працювали в Україні і оцінювали ринок, і планує ухвалити закон про електронні комунікації (30.09.2020 Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт 3014 «Про електронні комунікації» – ред.). Це дозволить створити єдиний регуляторний простір України і ЄС.

– Які перспективи розширення можливостей для виробників товарів з високою доданою вартістю?

– В Україні є потужності, готові виробляти абсолютно все – від сонячних батарей і електричного обладнання до текстильної продукції і фармацевтики. Ми готові почати системні консультації з ЄС щодо свободи підприємницької діяльності та щодо іноземного бізнесу, який працює на території України. Це дозволить вести діалог з ЄС і європейськими кредитними структурами про залучення нових виробників в Україні.

– А які перспективи щодо перезавантаження євроінтеграції для українських аграріїв?

– Український агросектор вже працює за правилами ЄС, так як аграрний експорт – в топі статей експорту в ЄС. Саме пропозиції від агробізнесу найбільш амбітні і комплексні з тих, які ми отримали. Тому що вони базуються на реальному досвіді роботи компаній. В першу чергу в них йдеться про розширення доступу на ринок ЄС української продукції за рахунок зміни класифікацій. Наприклад, є велика група продуктів (крохмаль, зернові, борошно), які експортуються в ЄС під одним кодом. Внесення поправок в цю кодифікацію дозволить розширити доступ українських товарів на європейський ринок. Крім цього, ми будемо виходити з пропозиціями розширити квоти на безмитну поставку українських харчових продуктів.

– Що Україна хоче першочергово переглянути в умовах Угоди?

– Одне з першочергових питань – оновлення Угоди і приєднання України до політики «зеленої» економіки. Тобто торговельні питання і екологічна політика. Крім того, акцентуємо увагу європейських колег на енергетичній інтеграції. Розраховуємо на діалог з логістики як необхідної ланки зони вільної торгівлі. Завжди на порядку денному і питання про повноправне членство України в ЄС.

– Скільки часу займе відновлення Угоди?

– Процес оновлення можемо починати з 1 січня 2021-го. По окремих позиціях можливо досягти прогресу протягом року. У перспективі це стане постійною роботою.

– Як на євроінтеграцію України впливає пандемія COVID-19 і поглиблена карантином економічна криза?

– Пандемія завадила своєчасному приїзду в Україну місії, яка оцінює готовність нашого законодавства та інституційної інфраструктури запровадження промислового безвіза. Але ми перейшли на дистанційний формат роботи. Завдяки спілкуванню через відео- та телефонний зв'язок діалог з Єврокомісією і штаб-квартирою НАТО залишився дуже продуктивним, з'явилася можливість дистанційно обговорювати питання, заради яких раніше потрібно було вирушати в Брюссель. Це стало новою реальністю.

– Як Україні використати кризу для поглиблення євроінтеграції?

– Будь-яка криза – це вікно можливостей. Саме пандемія включила наш фармацевтичний бізнес в глобальні зусилля по боротьбі з коронавірусом. Якраз фармацевтична сфера дуже активно готувала пропозиції щодо оновлення Угоди про асоціацію та розширення співробітництва з ЄС. Друге велике вікно можливостей полягає у позиціонуванні України як абсолютно рівноправного партнера ЄС, інтегрованого в світові ланцюжки поставок товарів і послуг.

Фото: «Фокус»

Нагадаємо, раніше Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина розповіла про оновлення Угоди в інтерв'ю для Суспільне|Новини.