Ольга Стефанішина: вихід з конституційної кризи лише посилить міжнародну підтримку України

Завдяки Green Deal Україна розглядається у ЄС як один із найперспективніших ринків, пріоритет для переміщення багатьох виробництв.

Як Україна планує переговори з ЄС щодо оновлення Угоди про асоціацію? Чи вплине на ці переговори нинішня конституційна криза? І як змінить відносини з Україною Green Deal ("зелений курс") – нова екологічна політика Євросоюзу?

Відповіді на ці і не лише на ці питання на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту»  дала віцепрем’єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. 

«Європейська правда», яка є медіапартнером конференції, публікує найцікавіші заяви віцепрем’єрки. 

Вплив конституційної кризи на діалог з ЄС

Оцінка виконання Угоди буде зводитися також до того, як країна і влада подолають наслідки нинішньої конституційної кризи.

Україна здійснює рішучі кроки для того, щоб показати невідворотність шліху реформ, шляху європейської інтеграції. Наразі на платформі парламенту розглядаються можливості того, як правильно ухвалити рішення на основі ініціативи президента.

З цієї кризи ми обов’язково вийдемо сильнішими. Я думаю, що наша міжнародна підтримка буде лише сильнішою після цього (виходу із конституційної кризи).

Перегляд Угоди про асоціацію

Наші амбіції закладають можливість перегляду Угоди щодо всіх видів послуг, товарів, розширення доступу, включення нових позицій до Угоди, торгівля якими взагалі не була предметом розгляду України та ЄС.

Зараз фактично ми підійшли до найважливішого етапу в діалозі. У нас є політична домовленість, є політичні рішення, і, відповідно, ми зараз напрацьовуємо модальності цих переговорів.

Ми розраховуємо на те, що вже з січня 2021 року ми зможемо почати конкретні перемовини щодо параметрів торгівлі, ведучи паралельно з цим процес політичної оцінки виконання Угоди.

Фактично з січня ми можемо поступово видавати свої пропозиції, вести перемовини щодо них із ЄС і розглядати їхні зустрічні пропозиції.

Модальностей може бути дуже багато. Я впевнена, що Україні в цьому процесі дуже допоможе політика «зеленої» економіки, яка впроваджується ЄС

До цієї ініціативи Україна намагалась інтегруватися у стару торговельну систему ЄС, але зараз Євросоюз формує абсолютно нову реальність на 10 років, і фактично Україна вже виборола своє місце в цій новій системі торгівлі. Це створює для нас багато нових можливостей.

Одночасно нами ініціюється процес загальної оцінки виконання Угоди, щоб зрозуміти, які її частини працюють, а за якими положеннями цілі вже досягнуті.

Адже перегляд – це не лише внесення змін до чинної УА, але й можливість укладення додаткових угод, які дозволять досягати наших цілей: політичної асоціації та економічної інтеграції.

Перегляд квот на безмитний експорт до ЄС

Серед наших тем для діалогу з ЄС – блок питань, які стосуються збільшення квот або їх повного скасування і встановлення нульової митної ставки.

Йдеться про групи товарів, які від старту роботи зони вільної торгівлі зарекомендували себе як лідери. Це продукти харчування, торгівля якими з ЄС дуже добре налагоджена. І щодо яких є запит.

Тому тут ми не очікуємо складних перемовин.

Більш складним є блок, що стосується торгівлі продукцією металургійного комплексу. Тут є питання, що виходять за межі регулювання Угодою про асоціацію – а тому це буде більш комплексний діалог.

І це будуть складні перемовини – європейський ринок зацікавлений у тому, щоб максимально захищати своїх виробників. Проте цей діалог із ЄС обов’язково буде.

На додачу існує група продукції, торгівля якою не була досі сильно розвинута. Проте тут ми хочемо завдяки подальшій лібералізації торгівлі з ЄС створити нові стимули для малого і середнього бізнесу.

Ми хочемо постійно розширювати коло цієї продукції, тим самим надаючи нові стимули для українського малого й середнього бізнесу.

«Євроінтеграційні» законопроєкти у Раді

Коли я працюю з парламентом, ми в жартівливій формі говоримо, що всі «сексі-законопроєкти» технічні вже були ухвалені.

Зараз із 22 законопроєктів залишилися найбільш масштабні та серйозні рішення, які потребуватимуть системних змін.

Це і законодавство, яке стосується сфери транспорту, деякі зміни законодавства щодо безпечності харчової продукції, а також усе, що стосується торгівлі – деякі зміни до митного законодавства, які імплементують митний кодекс і дозволятимуть нам зробити митний безвіз.

Ще у Раді знаходяться декілька системних рішень, які стосуються внеску України в розвиток «зеленої» економіки – це закони про внутрішні водні шляхи і про управління відходами. Фактично, це ті законодавчі ініціативи, які дозволять Україні задекларувати цілі, створені на основі «зеленого» курсу ЄС, і стануть нашим вкладом в розвиток екологічної політики ЄС. 

Наприклад, закон про управління відходами дозволить створити новий ринок утилізації сміття, проте із дотриманням його гравцями екологічних стандартів.

Що отримає Україна завдяки Green Deal?

Одним із елементів «зеленої» політики ЄС є переорієнтування виробництв у треті країни.

Фактично Україна розглядається тут як один із найперспективніших ринків, пріоритетом для переміщення багатьох виробництв. І йдеться не обов’язково про виробництва, які не вважаються екологічно дружніми.

Простий приклад. Коли ми говоримо про поставки продукції з Китаю, це більш затратна процедура, це забирає більше часу й створює багато викидів. Відтак, коли говорити про експорт продукції з України, то йдеться про менші відстані і менше викидів.

Ми говоримо також і про те, що Україна готова і запропонувати, і розділити політичну відповідальність за озеленення всього континенту.

Чи не призведе Green Deal до проблем для українських експортерів?

У своєму позиційному документі щодо «зеленого курсу», направленого до Єврокомісії, ми визначили два пріоритетних напрями.

По-перше, всі питання, які стосуватимуться і впливатимуть на нашу двосторонню торгівлю, мають розглядатися винятково крізь призму Угоди про асоціацію, наших зобов’язань в рамках зони вільної торгівлі.

Відповідно, ці ініціативи, який би вони не мали зміст, не повинні обмежувати наш доступ на європейський ринок або робити його гіршим, ніж на момент підписання Угоди.

Це наша ключова позиція. І ми були почуті Єврокомісією.

Сьогодні ми бачимо, що ініціативи щодо прикордонного регулювання, прикордонного податку формуються з урахуванням того, що є угоди з третіми країнами, з якими ЄС має зобов’язання по зоні вільної торгівлі.

Тому Україна, підписавши Угоду про асоціацію, вже має привілейований статус. Це дуже важливо, адже таких привілеїв не мають ані США, ані Китай, ані РФ.

По-друге, ми розуміємо, що це дуже важливі політичні домовленості.

Але ми ведемо переговори з ЄС стосовно того, щоб Україну залучали на ранніх етапах формування законодавчих пропозицій. Зараз в Єврокомісії у розробці перебуває близько 40 актів ЄС із різних сфер екологічної, економічної, енергетичної політики.

І ми працюємо зараз з Європейською комісією з тим, щоб вже на етапі формування цих пропозицій були залучені й українські експерти, й український уряд.

Це дозволить нам, з одного боку, краще планувати своє нормативне наближення до ЄС, а з іншого – готувати наш бізнес до змін.

Європейська комісія готова до цього діалогу, і ми зараз шукаємо формат, як це правильно організувати.

Як законопроєкт про локалізацію вплине на відкриття ЄС свого ринку державних закупівель?

В принципі, це схоже на те, як рішення Конституційного суду впливає на європейську інтеграцію.

Локалізація локально обмежує наші можливості щодо використання потенціалу Угоди про асоціацію і доступу на ринок державних закупівель ЄС. Так само Конституційний суд системно створює передумови щодо обмеження нашого поступу в напрямку європейської інтеграції.

Політично ці ініціативи мають спільний характер.

Звичайно, реєстрація законопроєкту (про локалізацію), його розгляд і позиціювання, і фактично протиставляння курсу України в напрямку євроінтеграції відтермінувало наші переговори щодо доступу на ринок державних закупівель ЄС.

Тепер, витративши більше року на консультації та перемовини з Євросоюзом, ми отримали від ЄС позитивне рішення у жовтні цього року. Наступний крок – ми маємо витратити ще один рік на поновлення цих домовленостей, консультацій і прийняття рішення.

Це все виглядає достатньо просто, проте такі ініціативи інколи створюють невідворотні наслідки, які негативно впливають на всю країну.

Що стосується самого законопроєкту, то в його основі лежать благі наміри підтримати національного товаровиробника, проте формат, запропонований законопроєктом, має дуже обмежений характер.

Навіть у разі ухвалення закону його реалізація буде достатньо складна, в тому числі в умовах децентралізації. Коли ми говоримо про продукцію машинобудування, не забуваймо – вона закуповується регіонами, обласними радами, і центральній владі досить важко впливати на їхній вибір. 

І одночасно такі заходи лише додають негативних балів Україні. Тому я виступаю за помірковані, системні рішення.

Арбітраж з ЄС у справі лісу-кругляка

Ми з нетерпінням очікуємо фінального рішення арбітражу по лісу-кругляку. І приблизно оцінюючи, яким може бути це рішення, вже зараз працюємо на упередження, напрацьовуючи системні рішення.

Це означає, що лісова політика вже є пріоритетом і в проєкті держбюджету вже закладені відповідні кошти. Це важливо, адже досі неефективність нашої політики в цій сфері зумовлювалася відсутністю фінансування. 

Ба більше, ЄС вже зараз розглядає нашу лісову політику та стратегію заліснення як пріоритетну політику у взаємодії з Україною в рамках «зеленого курсу».

І це показує, що навіть у таких негативних ситуаціях можуть бути позитивні наслідки.

Арбітражний процес допоміг Україні системніше поглянути на нашу лісову політику. А одночасно – створив передумови, щоб ЄС зробив цей напрямок пріоритетним для відносин з Україною.