Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала українських дипломатів мобілізуватися перед посиленням зовнішніх і внутрішніх викликів

Українським дипломатам необхідно мобілізуватися, враховуючи збільшення кількості викликів, які зараз постають перед Україною як всередині країни, так і ззовні. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе  на XIII нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.

Вона акцентувала увагу на тому, що інтеграція з ЄС та НАТО повинна бути винесена за межі політичних протистоянь, особливо враховуючи виборчий період, що наближається, а також маніпуляції та провокації проросійських сил. Віце-прем’єр-міністр наголосила, що курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію країни базується на консенсусі в суспільстві та має бути закріплений, за ініціативою Президента України, у Конституції України. «Голосування в Парламенті за ці зміни стане своєрідним тестом, який покаже істинні наміри політичних сил», - додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

Вона підкреслила, що питання підтримки України міжнародними партнерами наразі зіштовхується з низкою викликів. Зокрема, це зростання напруженості всередині демократичного світу та загострення протиріч між США і європейськими партнерами, відносин всередині ЄС. «Ми не знаємо, якою буде конфігурація, наприклад, наступного Європейського Парламенту. За таких умов важливо наполегливо і чітко комунікувати наш власний порядок денний, наші цілі та пріоритети», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Інший виклик – це спроби Росії переглянути засадничі принципи міжнародного порядку, які базуються на політиці права, принципів та цінностей, та, на жаль, знаходять відгук в окремих європейських політиків. Ще один виклик – це домінування негативного образу України за кордоном, сформованого російським наративом. «Однак тільки скоординована, командна робота дає результат. Маємо спільними зусиллями кардинально змінити сприйняття України у світі», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, європейська та євроатлантична інтеграція потребує системної інформаційної роботи у всіх країнах-членах як державними, так і неурядовими стейкхолдерами. «Передусім, необхідно активізувати роботу з країнами, де бракує правдивої інформації про Україну, де її досі сприймають, як відсталу пострадянську країну. Маємо показати Україну, як країну можливостей, країну змін та європейського драйву», - додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Серед історій успіху України, про які мало знають за кордоном, вона виділила кілька сфер, зокрема, європейську, євроатлантичну інтеграцію та гендерну політику. «20-й саміт Україна-ЄС та липневий саміт НАТО дають нам привід з оптимізмом оцінювати поступ України та розраховувати на подальшу підтримку партнерів», - зазначила Віце-прем’єр-міністр. Вона закликала дипломатів підтримати розроблений на основі Угоди про асоціацію механізм секторальної інтеграції, який охоплює інтеграцію у чотирьох сферах: енергетичний ринок, цифровий ринок, митна сфера та юстиція, свобода і безпека, а також детально зупинилася на цілях кожної зі сфер. «Євроінтеграція неможлива без скоординованої роботи як всередині держави, так і за кордоном. Реалізація заявлених пріоритетів засвідчить, що Україна – надійний партнер, а європейська інтеграція – це реальний процес перетворення держави. Тому потребуємо вашої допомоги для забезпечення підтримки країнами-членами ЄС цих планів, особливо у контексті підготовки до засідання Комітету асоціації та Ради асоціації», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, системна робота Уряду для досягнення рівності прав і можливостей жінок та чоловіків уже отримала високу оцінку міжнародних організацій. «На жаль, в посольствах та представництвах України при міжнародних організаціях про це знають надзвичайно мало. Під час зустрічей з іноземними урядовцями я неодноразово спостерігала, з яким здивуванням вони дізнавалися про нашу роботу у сфері гендерної рівності», - додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона навела приклади позитивних зрушень у цій сфері, зокрема, зростання кількості жінок-військовослужбовців у ЗСУ (25 537 осіб, 10% складу Збройних Сил, в державах-членах НАТО – 10,9%), зростання кількості жінок-посадовців та депутатів, скасування заборони на «не жіночі» професії тощо.

Говорячи про євроатлантичну інтеграцію, Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що цей процес є незворотнім, а «аргументи» противників слід долати шляхом системної роз’яснювальної роботи, доносячи інформацію про досягнення України у сфері безпеки та оборони до експертів та лідерів думок країн-членів НАТО. «Наше спільне завдання -  зробити так, щоб Україну сприймали не як проблему, а як контрибутора європейської безпеки», - зазначила Віце-прем’єр-міністр. Вона підкреслила, що стратегічна мета членства вже закріплена законодавчо, а ключовим завданням є поглиблення співпраці з НАТО та продовження політичного і практичного діалогу з Альянсом на високому рівні в рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО. Фахівці Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції підготували проект Указу Президента, у якому викладені принципово нові підходи щодо розробки РНП, які, зокрема, передбачають чітку систему моніторингу його виконання. Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО розробляються на основі найкращих практик країн, які готувалися до вступу в НАТО, та максимально подібні до річних програм виконання Планів дій щодо членства.  

Віце-прем’єр-міністр наголосила, що посольства не повинні зосереджуватися виключно на двосторонній співпраці і повинні активізувати роботу на євроатлантичному напрямку: «НАТО – це не лише Брюссель. На жаль, ми маємо доволі розповсюджену думку, що НАТО – це лише Місія України при НАТО. В результаті маємо доволі низьку інформаційну та аналітичну віддачу посольств у цьому напрямку».

Окрім того, Іванна Климпуш-Цинцадзе звернулася до послів, наголосивши на необхідності допомоги щодо наповнення трастових фондів НАТО на підтримку України. Зокрема, трастові фонди з логістики та стандартизації профінансовано на 33%; з медичної реабілітації поранених військовослужбовців – 70%; з удосконалення системи командування, управління та зв’язку – 81%.