Економісти з Франції, Фінляндії та МВФ проведуть в Україні три відкриті дослідницькі семінари

Економісти з Франції, Фінляндії та Міжнародного валютного фонду проведуть у Національному банку України три відкриті дослідницькі семінари.

Про це повідомили на офіційному сайті Регулятора.

"Напередодні щорічної дослідницької конференції "Комунікації центрального банку: від таємниці – до прозорості", яку Національний банк України та Національний банк Польщі проведуть 23-24 травня 2019 року, в НБУ відбудуться три відкритих дослідницьких семінари”, — зазначили в НБУ.

21 травня відбудеться перший семінар економістки відділу досліджень монетарної політики Банку Франції доктора Клодіани Істрефі. Під час заходу вона презентує спільне з професором Ратгерського університету Майклом Д. Бордо дослідження на тему "Особливості ухвалення рішення монетарним комітетом: "яструби", "голуби" чи конформісти" ("Perceived FOMC: Themaking of hawks, doves and swingers"). Дослідження присвячене вивченню того, як політичні преференції членів Федерального комітету відкритого ринку впливають на формування монетарної політики Федеральної резервної системи США. Дослідники проаналізували біографії 130 членів Федерального комітету відкритого ринку, які працювали у період з 1960 до 2015 року, від Вільяма М. Мартіна доДжанет Йеллен.

Усіх членів Комітету автори поділили на три типи залежно від їхніх пріоритетів – "яструби", які вважають пріоритетом боротьбу з інфляцією, "голуби", які віддають перевагу стимулюванню виробництва та зайнятості, а також конформісти, які можуть змінювати свої погляди на політику. За результатами аналізу автори дійшли висновку, що ідеології та події, які трапилися в житті членів Федерального комітету відкритого ринку до призначення, впливають на формування їхніх поглядів щодо проведення монетарної політики.

Другий семінар відбудеться 22 травня 2019 року. Старший економіст Міжнародного валютного фонду Етібар Джафаров презентує дослідження про те, як довіра до центрального банку визначає його реакцію на значні шоки умов торгівлі в країнах Латинської Америки, а також як прозорість та чітка комунікація можуть підвищити довіру до центрального банку.

Економіст проаналізував комунікації 20 центральних банків, які займаються інфляційним таргетуванням. Особливу увагу дослідник приділив найбільшим країнам Латинської Америки – Бразилії, Чилі, Колумбії, Мексиці та Перу, чиї валюти впродовж останніх років зазнали серйозної девальвації. Він стверджує, що прозорість та чітка комунікація центрального банку сприяє підвищенню довіри до нього, а також роблять його політику передбачуванішою. Більша довіра зі свого боку забезпечує більший простір для маневру у політиці процентних ставок в умовах інфляційних шоків, а це дозволяє ефективніше на них реагувати.

22 травня відбудеться дослідницький семінар керівника Інституту перехідних економік Банку Фінляндії доктора ІіккиКорхонена та керівника департаменту комунікацій Банку Фінляндії доктора Еліси Ньюбі на тему "Опанування центральними банками комунікаційних викликів за допомогою Твітера" ("Mastering Central Banks’ Communication Challenges via Twitter").

Дослідники оцінюють, як центральні банки використовували Твітер, щоб забезпечити фінансову стабільність. Автори зазначають, що майже усі члени Європейської системи центральних банків (European System of Central Banks) мають облікові записи у Твітері, але їхня активність, зміст повідомлень та обмеження у використанні значно різняться. Дослідники створили велику базу даних усіх твітів для 46 Європейських центральних банків та фінансових регуляторів (включно з Україною, Швейцарією та іншими країнами, які не входять в ЄС) з моменту створення їхніх облікових записів у Твітері. Було проаналізовано важливість комунікацій з монетарної політики та фінансової стабільності – двох наріжних каменів сучасної системи центральних банків.

Нагадаємо, Національний банк отримав нагороду Central Banking Transparency Award.

Підготовлено за матеріалами Національного банку України. Оригінал статті читайте за посиланням.